Інтенсивність проходження хімічних реакцій визначається швидкістю, тобто зміною концентрації реагента або продукту реакції за одиницю часу:

іржавіння — хімічна реакція з малою швидкістю

горіння — хімічна реакція з великою швидкістю
{\displaystyle v_{R}=-{\frac {\Delta c_{\mathrm {A} }}{\Delta t}}}
де С – молярна концентрація реагента, а t – час. Мінус перед правим членом обумовлений зниженням концентрації реагента в ході реакції. У виразі швидкості реакції за зміною концентрації продукту реакції мінус не ставиться. Отже, швидкість реакції завжди додатня.
Швидкість хімічної реакції залежить від:
температури: у разі підвищення температури на кожні 10 °С швидкість реакції зростає у два-чотири рази (правило Вант-Гоффа), Для початку хімічної реакції реагенти повинні мати певний запас енергії. Ця енергія Еа називається енергією активації, тобто це енергія, яку повинні мати молекули, що зіштовхуються, щоб зіткнення привело до хімічного перетворення.
природи реагентів
концентрації реагентів (Закон діючих мас),
опромінення,
присутності каталізатора
Див. також
Джерела
распадываются с образованием только катионов водорода Н (+). То есть кислый раствор являет свойство катиона водорода.
Различие в том, что минеральные кислоты легче распадываются на ионы, то есть в большинстве своем они достаточно сильные электролиты. В органических кислотах на силу кислоты оказывает влияние углеводородный радикал,
с увеличением которого сила кислоты, собственно как и растворимость, уменьшается. Поэтому самой сильной органической кислотой является метановая или муравьиная кислота НСООН, где радикала нет. По силе своей она близка к соляной. Уксусная или этановая кислота в свете ТЭД является уже слабым электролитом.