Объяснение:
Целюлоза не розчиняється у воді і діетиловому ефірі і етиловому спирті. Вона не розщеплюється під дією розбавлених кислот, стійка до дії лугів і слабких окисників. При обробці на холоді концентрованою сірчаною кислотою целюлоза розчиняється в ній, утворюючи в'язкий розчин. Якщо цей розчин вилити в надлишок води, виділяється білий пластевидний продукт, так званий амілоїд, що являє собою частково гідролізовану целюлозу. Він схожий з крохмалем за реакцією з йодом (синє забарвлення; целюлоза не дає цієї реакції). Якщо непроклеєний папір опустити на короткий час в концентровану сірчану кислоту і потім терміново промити, то амілоїд, що утвориться, склеїть волокна паперу, роблячи його щільнішим та міцнішим. Так виготовляється пергаментний папір.
Під дією концентрованих розчинів мінеральних кислот і підігріву целюлоза піддається гідролізу, кінцевим продуктом якого є глюкоза.
Луг:
Ba(OH)2+ K2CO3→BaCO3 + 2 KOH
3 солі:
K2CO3 + 2HCl → 2KCl + CO2 + H2O
Ba(OH)2 + K2CO3 = BaCO3 + KOH (це ж і є реакція отримання 1 лугу)
Ba(OH)2 + 2 HCl →2 H2O + BaCl2
2 оксиди:
Ba(OH)2 = BaO + H2O (термічний розклад)
P.s: не забувайте відмічати відповідь, як кращу, якщо вона вам до