1. При прибавлении к раствору цитрата избытка известковой воды на холоду осадка не образуется. При нагревании же выпадает хлопьевидный осадок цитрата калия, при охлаждении (в закрытой колбе) вновь растворяющийся.
2. Нагревают 5 мл 1%-ного раствора лимонной кислоты с 1 мл реактива Дениже (5 г окиси ртути растворяют в смеси 20 мл концентрированной серной кислоты и 100 мл воды при нагревании до кипения) и прибавляют несколько капель 2%-ного раствора пер-манганата калия. Жидкость обесцвечивается и выпадает белый кристаллический осадок:
Промытый осадок растворяется в растворе хлорида натрия с образованием хлорида ртути и ацетон-дикарбоновой кислоты, которая с хлоридом железа дает малиново-красное окрашивание. 3. Реакция образования пентабромацетона
К водному раствору лимонной кислоты или цитрата в очень разбавленной серной или азотной кислоте (но не соляной) прибавляют
2-5 капель 0,1 н. раствора перманганата калия и нагревают в течение непродолжительного времени до 30-40° (только не кипятить!). Как только раствор побуреет или помутнеет от незначительного выделения двуокиси марганца, прибавляют 1-2 капли раствора ок-салата аммония и 1 мл 10%-ной серной кислоты, при этом жидкость становится прозрачной. Затем прибавляют несколько капель бромной воды. При этом выделяется кристаллический осадок пента-бромацетона.1
4.Глюкоза даёт синее окрашивание с свежеприготовленным Сu(OH)2. Даёт реакцию серебрянного зеркала с Ag(NH3)2OH/
Хімічні властивості води
Після того, як Менделєєв сформулював свій періодичний закон, стало неможливим порізно розглядати властивості простих речовин. Таблиця Менделєєва зв’язала різні речовини однією загальною закономірністю. Ця закономірність проявляє себе в безлічі приватних зв’язків. Наприклад, властивості водневих сполук ряду металоїдних елементів, що утворюють вертикальні стовпці, в таблиці Менделєєва, змінюються з ростом маси атома. Можна чітко простежити ці зміни: міцність з’єднань убуває, щільність збільшується, підвищується температура кипіння і плавлення і т. д.
Вода — це водневе з’єднання кисню. Кисень – елемент шостої групи таблиці Менделєєва. У тій же групі (і підгрупі) знаходяться сірка, селен, телур. Якщо порівняти властивості їх сполук з воднем (гідридів), то побачимо, що температура кипіння знижується при переході від телуру до сірки. Сірководень кипить вже при мінус 60 градусах. Значить, з’єднання кисню з воднем при нормальних умовах — при нулі градусів — має бути газом. Вода — газ! Це і було б нормою, але, на щастя для нас, вода чомусь відхиляється від правила.
Така дивина води не єдина. Вода незвичайна і в інших відносинах. У неї дуже велика теплота випаровування, теплоємність, водяна пара при швидкому розширенні конденсується, замість того щоб переходити у стан ненасиченої пари, щільність води збільшується при зміні температури від 0° до +4°С, а потім знову падає; тверднучи, вода розширюється.
Перелік дивацтв води не вичерпаний, але для нас достатньо і цього. Подумаємо про те, що означають для життя дивовижні її властивості. Спробуємо уявити собі Землю і
життя на ній за умови, що вода — речовина «нормальна».
Немає морів і океанів, немає річок і озер, всі рослини і тварини зневоднені, а атмосфера насичена газом Н20.
Припустимо, що ненормально висока теплоємність води теж знизилася, наприклад, в 20-30 разів. Тоді води океанів і морів вже не зможуть накопичувати достатню кількість теплоти — вони стануть швидко нагріватися літом і сильно охолоджуються взимку. Різкі коливання температури викличуть розтріскування гірських порід, змінять рельєф земної поверхні. Але розтріскування порід – результат розширення води при замерзанні, це ж теж аномалія! Припустимо, що немає і її, — гірським породам від цього, звичайно, буде легше, але лід почне утворюватися на дні водойм, і вони стануть промерзати повністю. Наслідком виявиться загибель і риби, і всього життя в річках і озерах.
Невесела виходить картина, чи не правда? Але і це не все. Є у води ще одна дивовижна якість: в ній різко послаблюється сила взаємодії між електричними зарядами. Наприклад, якщо заряджені тіла перенести з повітря у воду, ця сила впаде у 80 разів!
А результат! Які грандіозні наслідки має така, здавалося б, суто спеціальна обставина.
Послаблюючи взаємодію електричних зарядів, вода підтримує розчинені в ній солі, кислоти і основи в іонізованому стані. А швидко протікаючі хімічні реакції найчастіше відбуваються якраз між іонами.
Ось ми і дісталися до самих глибин життя; адже іони – це одна з головних сил в життєвих процесах. Іони регулюють дію безлічі біологічних каталізаторів — ферментів, без яких немислиме життя; переміщення іонів через біологічні мембрани зумовлює передачу нервового збудження; концентрація іонів у ґрунті дає можливість нормального росту рослин і т. д. Висновок: вода не могла б стати середовищем для життя, якби вона не викликала утворення іонів.
Життя зародилося у воді; цілком природно, що вся хімія життя нерозривно пов’язана з маленькими молекулами Н20; всі форми, всі типи реакцій, напрямок розвитку і формування функцій живих систем так само, як і величні картини неживої природи, несуть на собі відбиток властивостей і діяльності молекул води!
Объяснение: