1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і електроноакцепторних замісників на кислотність. 2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот. 3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації. 4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції. 5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій. 1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів.. 2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот. 3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення. 4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про перекисне окиснення ліпідів. 5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни, фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди. 6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти. Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова. Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом. Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним:
1. В первой задаче даны 2 соли, которые реагируют с гидроксидом натрия, однако в условии сказано, что гидроксид натрия взят в избытке, поэтому образовавшийся осадок гидроксида алюминия будет взаимодействовать с гидроксидом натрия и лишь гидроксид меди (ІІ) ,будет в осадке. По уравнению реакции вычислим массу хлорида меди (ІІ): CuCl2 + 2NaOH => Cu(OH)2↓ + 2NaCl 135 г 98 г х г 2,4 г х=m(CuCl2)=3.3 г m(AlCl3) = 10 г - 3,3 г = 6,7 г
2. Вычислим количество в-в реагентов: η(NH₃)=0.56 л/22,4 л/моль = 0,025 моль η(H₂SO₄) = 2,45 г/98 г/моль = 0,025 моль η(NH₃) :η(H₂SO₄) = 0.025 моль:0,025 моль = 1:1 Составляем уравнение химической реакции и вычисляем 100% выход соли: NH₃ + H₂SO₄ => NH₄HSO₄ - гидросульфат аммония Из уравнения реакции видно, что при взаимодействии 0,025 моль аммиака с 0,025 моль серной кислоты при 100% выходе мы получим 0,025 моль гидросульфата аммония m(NH₄HSO₄) = 115 г/моль×0,025 моль = 2,875 г Теперь определим выход продукта реакции: N=2,5/2,875×100% ≈ 87%
