В случае отражения от зеркала импульс фотона меняется на противоположный, значит изменение импульса фотона равно удвоенному начальному импульсу, значит зеркало получает импульс равный удвоенному импульсу фотона.
в случае поглощения фотона черным телом импульс фотона меняется на нулевой, значит изменение импульса фотона равно начальному импульсу, значит черное тело получает импульс равный импульсу фотона.
Вывод - зеркало получает больший импульс чем черное тело а значит и большее давление со стороны света
1 тётя поли 2 геклбери фин 3 счетаю да 4 да 5 они уехали нв остов и жили вместе с гекль бери фином
ответ:
1)дано:
cm = 0,01 м
naj
найти: [na(+)]
решение:
naj = na[+] + j[-]
1 моль данной соли образует 1 моль [na(+)] и 1 моль [j(-)]
[na(+)] = [j(-)] = 0,01 моль\л
m(naj) = cm∙ v ∙ m = 150г\моль ∙0,01моль\л ∙ 1л = 1,5г
с = 1,5г\1л = 1,5 г\л
ответ: cm [na(+)] = 0,01 моль\л
с[na(+)] = 1,5 г\л
2)дано:
кд = 4,5∙10^-7.
cm = 0,02 м
раствор н2со3
найти: [h(+)]
решение:
h2co3 = h(+) + hco3(-)
кд = [h(+)]∙[hco3(- = 4,5∙10^-7
пусть [h(+)] = х, тогда и [hco3(-)] = х, а концентрация недиссоциированных молекул:
[h2co3] = 0,02-х
х∙х\0,02-х = 4,5∙10^-7 (перерешай сам)
х = 4,5∙10^-7
3)дано:
w(na2соз) = 0,106%
р(na2соз) = 1 г/мл
найти: cm
решение:
определяем массу na2соз в растворе объемом 1 л с массовой долей 0,106%:
m(na2соз) = v ∙ р ∙ w = 1000∙1 ∙0,00106 = 1,06 г
вычисляем n(na2соз), то есть молярность раствора (vр-ра = 1 л, поэтому n(na2соз) = m(na2соз))
сm = m(na2соз)\vр-ра(na2соз) ∙ mр-ра(na2соз) = 1,06г\1 г/мл ∙ 106г\моль= 0,01m
ответ: cm = 0,01 м
5)дано:
пр(сaf2) = 4• 10^(-11)
найти: s
решение:
сaf2 = ca[2+] + 2f[-]
ca[2+] = 2f[-] = 4• 10^(-11)
молярная растворимость s
ca[2+] = s моль/л
f[-] = 2s моль/л
пр(сaf2) = ca[2+] ∙f[-]^2 = s ∙ (2s) ^2 = 4s^3
s = ( пр / 4 )1/3 = ( 4∙10-11 / 4 )1/3 = 0,00022 моль/л
ответ: s = 0,00022 моль/л или 2,2 ∙10^4
может быть
Світлови́й тиск — тиск, який світло чинить на тіло, в якому поглинається, або від якого відбивається.
Теоретично існування світлового тиску передбачив Максвелл в 1871 році, а експериментально дослідив П. М. Лебедєв у 1900.[1]
Світло складається з фотонів, кожен з яких має імпульс
де {\displaystyle \omega } \omega — циклічна частота, {\displaystyle \hbar } \hbar — зведена стала Планка, c — швидкість світла у вакуумі.
За законом збереження імпульсу при поглинанні фотона цей імпульс передається тілу, що його поглинуло. При відбитті світла імпульс фотона змінюється на протилежний, а тіло, від якого відбивається світловий промінь, отримує вдвічі більший імпульс.
Якщо на одиницю поверхні тіла в одиницю часу падає n' фотонів, поглинаючись в ній, то тиск на поверхню P дорівнює
де I — потік світлової енергії.
При відбитті світла поверхнею тіла світловий тиск вдвічі більший. При проходженні фотона наскрізь світлового тиску не виникає. Тому в загальному випадку наведену формулу потрібно скоригувати з врахуванням цих процесів.
Объяснение: