Маринад для маринования грибов готовят так: вода - 500 грамм, кухонная соль - 25 грамм, лимонная кислота - 2 грамма. Определите массовую долю каждого вещества в полученном растворе
ответ:У хімічному відношенні вода досить активна. З багатьма речовинами вона вступає в хімічні реакції вже при звичайній температурі. З оксидами лужних і лужноземельних металів вона утворює основи:
СаО + Н2О = Са(ОН)2
З багатьма оксидами неметалів (ангідридами) вода утворює кисневмісні кислоти:
Р2О5 + 3Н2О = 2Н3РО4
З найактивнішими металами вона утворює основи з виділенням водню:
2Na + 2Н2О = 2NaOH + Н2 ↑
З деякими солями вода утворює так звані кристалогідрати, які характеризуються строго визначеною кількістю молекул води, що припадають на одну молекулу солі. Наприклад, з сульфатом міді вода утворює мідний купорос:
CuSO4 + 5Н2О = CuSO4 • 5Н2О
в якому на одну молекулу сульфату міді припадає п'ять молекул води. Воду, що входить до складу кристалів, називають кристалізаційною.
Кристалізаційну воду не слід плутати з гігроскопічною водою, яка поглинається (адсорбується) поверхнею і порами всіх речовин на відкритому повітрі. Деякі речовини відзначаються підвищеною здатністю поглинати вологу повітря. Внаслідок цього вони мокріють (наприклад, NaCl), а то й і розпливаються на повітрі (як CaCl2). Такі речовини називають гігроскопічними. На відміну від кристалізаційної, кількість гігроскопічної води в речовинах, змінна. Вона хімічно не взаємодіє з речовиною-адсорбатом.
При високій температурі водяна пара взаємодіє з залізом і іншими речовинами. Наприклад:
3Fe + 4Н2О = Fe3О4 + 4Н2
Раніше цю реакцію застосовували в техніці для добування водню.
У термічному відношенні вода досить стійка. Проте при температурах, вищих 1000°С, вона починає розкладатися на водень і кисень:
2Н2О = 2Н2 + O2
Хімічна сумісність вод — здатність вод не утворювати твердих осадів при їх змішуванні.
Природная вода, содержащая ионы Ca2+, Mg2+, Sr2+ и Fe2+, называется жесткой, причем жесткость воды обуславливается главным образом ионами Ca2+ и Mg2+. Жесткая вода при кипячении образует накипь, в ней не развариваются пищевые продукты; моющие средства не дают пены. Карбонатная (временная) жесткость связана с присутствием в воде гидрокарбонатов кальция и магния, некарбонатная (постоянная) жесткость – хлоридов и сульфатов. Общая жесткость воды рассматривается как сумма карбонатной и некарбонатной. Удаление временной жесткости воды осуществляется путем осаждения из раствора ионов Ca2+ и Mg2+: 1) кипячением: Сa(HCO3)2 = CaCO3↓ + CO2 + H2O; Mg(HCO3)2 = MgCO3↓ + CO2 + H2O; при кипячении соли разрушаются с образованием труднорастворимых карбонатов и ионы Ca2+ и Mg2+ удаляются из раствора. 2) добавлением гидроксида кальция (известкового молока): Ca(HCO3)2 + Ca(OH)2 = 2CaCO3↓ + 2H2O; 3) добавлением соды: Ca(HCO3)2 + Na2CO3 = CaCO3↓+ 2NaHCO3. Удаление постоянной жесткости воды кипячением невозможно, поскольку хлориды и сульфаты магния и кальция не разрушаются, её можно удалить при добавлении соды или фосфата натрия: CaSO4 + Na2CO3 = CaCO3↓ + Na2SO4; MgCl2 + Na2CO3 = MgCO3↓ + 2NaCl; 3CaSO4 + 2Na3PO4 = Ca3(PO4)2 + 3Na2SO4. Для удаления общей жесткости воды используют ионообменную смолу: 1) катионный обмен: 2RH + Ca2+ R2Ca + 2H+; 2) анионный обмен: 2ROH + SO42- R2SO4 + 2OH- (где R – сложный органический радикал).
ответ:У хімічному відношенні вода досить активна. З багатьма речовинами вона вступає в хімічні реакції вже при звичайній температурі. З оксидами лужних і лужноземельних металів вона утворює основи:
СаО + Н2О = Са(ОН)2
З багатьма оксидами неметалів (ангідридами) вода утворює кисневмісні кислоти:
Р2О5 + 3Н2О = 2Н3РО4
З найактивнішими металами вона утворює основи з виділенням водню:
2Na + 2Н2О = 2NaOH + Н2 ↑
З деякими солями вода утворює так звані кристалогідрати, які характеризуються строго визначеною кількістю молекул води, що припадають на одну молекулу солі. Наприклад, з сульфатом міді вода утворює мідний купорос:
CuSO4 + 5Н2О = CuSO4 • 5Н2О
в якому на одну молекулу сульфату міді припадає п'ять молекул води. Воду, що входить до складу кристалів, називають кристалізаційною.
Кристалізаційну воду не слід плутати з гігроскопічною водою, яка поглинається (адсорбується) поверхнею і порами всіх речовин на відкритому повітрі. Деякі речовини відзначаються підвищеною здатністю поглинати вологу повітря. Внаслідок цього вони мокріють (наприклад, NaCl), а то й і розпливаються на повітрі (як CaCl2). Такі речовини називають гігроскопічними. На відміну від кристалізаційної, кількість гігроскопічної води в речовинах, змінна. Вона хімічно не взаємодіє з речовиною-адсорбатом.
При високій температурі водяна пара взаємодіє з залізом і іншими речовинами. Наприклад:
3Fe + 4Н2О = Fe3О4 + 4Н2
Раніше цю реакцію застосовували в техніці для добування водню.
У термічному відношенні вода досить стійка. Проте при температурах, вищих 1000°С, вона починає розкладатися на водень і кисень:
2Н2О = 2Н2 + O2
Хімічна сумісність вод — здатність вод не утворювати твердих осадів при їх змішуванні.
Объяснение: