Объяснение:
алгебраїчна сума ступенів окиснення всіх атомів у молекулі має дорівнювати нулю, у багатоатомних йонах сума ступенів окиснення всіх атомів дорівнює заряду йона.
для одноатомних йонів ступінь окиснення дорівнює заряду йона.
ступінь окиснення елементів у простих речовинах дорівнює нулю (за винятком озону).
ступінь окиснення лужних металів дорівнює +1 (за винятком простих речовин і алкалідів);
ступінь окиснення гідрогену дорівнює +1 (в більшості сполук) або −1 (в гідридах), 0 в молекулі Н2;
Флуор в усіх сполуках має ступінь окиснення −1 (за винятком F2);
ступінь окиснення Оксигену в сполуках, як правило, дорівнює −2. Виняток становлять флуориди Оксигену (+2), сполуки діоксигеніл-іона О
+
2
(+1/2), кисень О2 (0), пероксиди (−1), супероксиди (−1/2) та неорганічні озоніди (−1/3).
Просторова будова BeF2
Часто ступінь окиснення не збігається із числом утворюваних зв'язків. Зокрема, для атома Берилію у молекулі BeF2 ступінь окиснення є рівним +2, тоді як його молекула є полімерною. Також варто пам'ятати, що фактичний заряд на атомі може не відповідати ступеню окиснення цього атома. Так, у амоній-іоні атом Нітрогену має заряд +1, проте ступінь окиснення −3.
На письмі ступінь окиснення зазначається над символом елемента або вгорі праворуч від нього:
{\displaystyle \mathrm {{\overset {+1}{K}}{\overset {+7}{Mn}}{\overset {-2}{O_{4 }{\displaystyle \mathrm {{\overset {+1}{K}}{\overset {+7}{Mn}}{\overset {-2}{O_{4 } або {\displaystyle \mathrm {H_{2}^{+}O^{-2}} }{\displaystyle \mathrm {H_{2}^{+}O^{-2}} }
Коли в тексті (не у формулі) необхідно позначити ступінь окиснення елемента, його записують одразу після символу або назви елемента без пробілів у круглих дужках. Наприклад: Оксиген(−2), О(−2), Ферум(+3), Fe(+3) чи залізо(0), Fe(0).
Винятки Редагувати
Ступінь окиснення Сірки у складі піриту (персульфіду Заліза (ІІ)) FeS2 дорівнює (−1) (група S
2−
2
є аналогом пероксидної групи O
2−
2
)
У складі складних оксидів атоми одного і того ж елемента можуть мати різні ступені окиснення. Наприклад: у магнетиті (фераті (ІІІ) Заліза (ІІ)) Fe3O4 Залізо має ступені окиснення +2 і +3). При розв'язанні завдань, для яких має значення ступінь окиснення, формулу магнетиту слід записувати так: Fe+2(Fe+3O2)2 (представлення у вигляді солі) або FeO·Fe2O3 (представлення у вигляді складного оксиду). Іншими поширеними прикладами складних оксидів є сурик Pb3O4 (2PbO·PbO2) та манганцева шпінель Mn3O4 (Mn+2(Mn+3O2)2 або MnO·Mn2O3).
Объяснение:
Прям очень
1. Расставьте коэффициенты в схемах реакций. Расставьте степени окисления
элементов в химических реакциях. Укажите уравнение окислительно –
восстановительной реакции. Подчеркните в ней окислитель чертой, а
восстановитель волнистой линией.
+1 +6-2 +2 -1 +1 -1 +2-6-2
А) Na2SO4 + BaCl2 → NaCl + BaSO4 это не ОВР - атомы всех элементов не изменили свои с.о.
0 +2 +3 0
Б) 2Al + 3CuCl2 = 2AlCl3 + 3Cu
Al(0) - 3e = Al+3 окисление, Al - восстановитель ║2
Cu+2 + 2e = Cu(0) восстановление, Cu+2 - окислитель ║3
2. По изменению степени окисления элемента определите и запишите в приведенных
схемах число отданных или число принятых электронов.
А) S 0 ……..→ S -2 атом серы принял 2е
Б) Fe0 ……..→ Fe+3 атом железа отдал 3е
3. Расставьте коэффициенты методом электронного баланса в схеме:
2Al + 3I2 → 2AlI3
AI(0) - 3e = Al+3 окисление, Al - восстановитель ║2
I2(0) +2e = 2I(-) восстановление, I2 - окислитель ║3