ответ от Мадары Учихи:
Кислую среду определяют при индикаторов метилового оранжевого, метилового красного, лакмуса (все имеют в кислой среде красную окраску) , бромтимоловый синий (в кислой среде имеет желтую окраску) а щёлочную при индикаторов: фенолфталеина (в щелочной среде малиновый) , лакмуса (в щелочной среде синий) , бромтимоловый синий (в щелочной среде синий).
Эксперимент №1
По очереди в соляную кислоту и в натриевую щелочь добавляли стандартные индикаторы: фенолфталеин и метилвиолет. Наблюдалось изменение окраски раствора щелочи с фенолфталеином в малиновый цвет, а метилвиолета в кислой среде в желтый.
Эксперимент№2
Добавляли в кислоту и щелочь отвары цветов астры и георгина, наблюдали изменение окраски. Отвары из цветов астры и георгина реагируют изменением цвета, как на кислоту, так и на щелочь.
Эксперимент№3
Добавляли к кислоте и щелочи соки различных ягод: калины, малины, вишни. Наблюдали изменение цвета раствора в щелочной среде. Соки ягод пригодны для определения щелочей.
Эксперимент№4
К стандартным растворам добавили сок корнеплодов: картофеля, моркови, свеклы, сок чеснока. Такие корнеплоды, как картофель, морковь, луковица чеснока не реагируют на изменение среды, однако с свеклы можно определить щелочную среду – окраска изменится на желтую.
ответ:За поширеністю на Землі Силіцій займає друге місце серед хімічних елементів (27,6 % маси земної кори)[1]. У вільному стані в природі проста речовина Силіцію (кремній), не зустрічається, проте його в значних кількостях отримують штучно для потреб промисловості. Найпоширенішими сполуками силіцію є діоксид силіцію SiO2 (силікатний ангідрид або кремнезем) і солі силікатної кислоти — силікати, що є основою всіх гірських порід. У невеликих кількостях сполуки силіцію входять також до складу організмів рослин.
Приблизно 12 % літосфери становить кварц SiO2 і його різновиди, а 75 % становлять різні силікати і алюмосилікати (польові шпати, слюди, амфіболи).
Середній вміст кремнію (в масових %): в кам'яних метеоритах 18, ультраосновних гірських породах 19, основних 24, середніх 26, кислих 32,3, глинах 7,3, пісковиках 36,8, карбонатних гірських породах 2,4; у воді океанів 3·10−4 %.
Объяснение: