Найменша комірка, яка зберігає усі елементи симетрії кристалу, називається елементарною коміркою.
Навіть у випадку кристалу із одним сортом атомів елементарна комірка містить кілька атомів. Наприклад, кристал заліза має кубічну об'ємноцентровану ґратку із 2 атомами в елементарній комірці. При високих температурах залізо переходить у фазу з ґранецентрованою кубічною ґраткою із 4 атомами в елементарній комірці.
Типи раток
Кристалічні системи
(Сингонія) 14 ґраток Браве
триклінна Triclinic
моноклінна примітивна базоцентрована
Monoclinic, simple Monoclinic, centered
ромбічна примітивна базоцентрована об'ємноцентрована гранецентрована
Orthorhombic, simple Orthorhombic, base-centered Orthorhombic, body-centered Orthorhombic, face-centered
гексагональна Hexagonal
тригональна Rhombohedral
тетрагональна примітивна об'ємноцентрована
Tetragonal, simple Tetragonal, body-centered
кубічна примітивна об'ємноцентрована гранецентрована
Cubic, simple Cubic, body-centered Cubic, face-centered
Основні параметри кристалічних ґраток[1]:
період або параметр ґратки дорівнює довжині ребра ґратки у напрямі головних осей кристалічної ґратки;
координаційне число (К) характеризує щільність пакування ґратки, визначає кількість найближчих і рівновіддалених атомів у певній кристалічній ґратці;
базис — це кількість атомів (іонів), що належать до однієї ґратки;
атомний радіус — це половина відстані між центрами найближчих атомів у кристалічній ґратці певної кристалічної системи;
коефіцієнт компактності — це відношення об'єму, що займають атоми (іони), до всього об'єму ґратки даного типу.
Дефекти кристалічної ґратки
Дефекти кристалічної ґратки. а — незаповнений вузол (вакансія); б — власний атом між вузлами; в — чужорідний атом між вузлами; г — чужорідний атом у вузлі; д — йон з аномальним зарядом.
Розташування структурних елементів у кристалічних ґратках мінералів рідко відповідає цій класичній картині, яка характеризується послідовним розташуванням у ґратці атомів або йонів (так звані ідеальні кристали). На противагу ідеальним кристалам, для яких характерне правильне розташування і періодичність атомів або йонів, реальні кристали відрізняються рядом відхилень — дефектів кристалічної ґратки (дислокацій). Згідно з загальноприйнятою класифікацією, розрізняють такі дефекти кристалічної ґратки (мал.):
пустий вузол, створений внаслідок випадання з ідеальної ґратки атома або йона;
власний атом або йон ґратки, розташований між її вузлами;
чужорідний атом або йон, розташований між вузлами ґратки;
чужорідний атом, який заміщає власний атом ґратки;
йон у ґратці в нормальному стані, але з аномальним зарядом.
Объяснение:
Объяснение:
1. Определим молярные массы газов их плотность по воздуху:
M(NO)=14+16=30г./моль
D(воздух)=M(NO)÷M(воздух)=30г./моль÷29г./моль=1,03
M(N₂)=28г./моль
D(воздух)=M(N₂)÷M(воздух)=28г./моль÷ 29г./моль=0,96
M(SiH₄)=28+4=32г./моль
D(воздух)=M(SiH₄)÷M(воздух)=32г./моль÷ 29г./моль=1,1
M(H₂)=2г./моль
D(воздух)=M(H₂)÷M(воздух)=2г./моль÷ 29г./моль=0,068
H₂=0,068; N₂=0,96; NO=1,03; SiH₄=1,1;
→→→→→→→→→→→→→→→→→→→→→→→→→→→→→→→→→
самый тяжёлый газ силан SiH₄
самый лёгкий газ это водород H₂
D(H₂)=M(SiH₄)÷M(H₂)=32г./моль÷2г./моль=16
1)ковалентно полярная связь
2)ковалентно полярная связь
3)ионная связь
4)ковалентно полярная связь
5)ковалентно полярная связь
6)ионная связь
7)ковалентно неполярная связь
8)ионная связь
9)ионная связь
10)ионная связь
Объяснение: