1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і електроноакцепторних замісників на кислотність. 2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот. 3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації. 4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції. 5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій. 1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів.. 2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот. 3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення. 4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про перекисне окиснення ліпідів. 5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни, фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди. 6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти. Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова. Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом. Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним:
n=m\M
M(CuSO4)=160 г\моль
n(CuSO4)=48\160=0,3 моль
m(Na2S)=0,078*100=7,8 г
M(Na2S)=78 г\моль
n(Na2S)=7,8\78=0,1 моль - полностью прореагирует с р-ом CuSO4
CuSO4+Na2S->CuS(осадок)+Na2SO4
n(Na2S)=n1(CuSO4)=n(Na2SO4)=n(CuS)=0,1 моль
n2(CuSO4)=0,3-0,1=0,2 моль
CuSO4+Fe->FeSO4+Cu
n(Fe)=n(Cu)=x моль
64*x-56*x=0,8
x=0,8\8=0,1 моль - количество железа, вступившего в реакцию с р-ом CuSO4
n(Fe)=n(Cu)=0,1 моль
n3(CuSO4)=0,2-0,1=0,1 моль
m(раствора)=100+300-96*0,1+56*0,1-64*0,1=389,6 г - конечный раствор
M(FeSO4)=152 г\моль
m(FeSO4)=0,1*152=15,2 г
m(CuSO4)=160*0,1=16 г
M(Na2SO4)=142 г\моль
m(Na2SO4)=142*0,1=14,2 г
w(FeSO4)=15,2\389,6=0,039 (3,9%)
w(CuSO4)=16\389,6=0,04107 (4,107%)
w(Na2SO4)=14,2\389,6=0,0364 (3,64%)