Загрязнение окружающей среды – это выбросы посторонних веществ, которые не являются естественными для данной среды. Помимо этого на загрязнение окружающей среды влияет и большое количества химического агента. В данный момент проблема загрязнения окружающей среды является мировой катастрофой.
Уже несколько десятилетий с данной проблемой бурятся многие страны нашего мира. Но, в наше время большие темпы технологического производства и переработка полезных ископаемых, только ухудшает ситуацию. На сегодняшний день увеличилось количество заводов, которые специализируются на черной металлургии. Все эти антропогенные факторы только делают ситуацию еще плачевнее.
Необходимо отметить, что влияние человека на окружающую среду можно поделить на несколько групп. Первая группа – это физическое воздействие. Вторая – это биогенное воздействие. Третья – информационное воздействие. Есть конечно и другие воздействия. Но самым опасным является химическое воздействие.
Необходимо также отметить, что влияние людей на окружающую среду не несет в себе положительных моментов. И в лидирующих рядах такого загрязнения находится химическое загрязнение.
Стоит отметить, что воздействие человека на окружающую среду оказывает большое влияние не только на нее, но и на самого человека. Ведь, химические вещества, которые попадают в организм человека, никуда не исчезают. Они остаются в организме и вызывают некоторые хронические заболевания или усугубляют уже имеющиеся. Помимо этого, ученными было доказано, что воздействие химических веществ на живое существо вызывает у него мутации. Такое влияние могут оказывать тяжёлые металлы. Главной особенностью таких металлов является то, что они не выводятся из живого организма. Данные вещества могут оседать в тканях растений, которыми питаются животные. А на вершине данной пищевой цепочки стоит человек. Таким образом, данные вещества доходят и до организма человека.
Необходимо отметить, что есть и еще одно химическое вещество, которое вызывает загрязнение окружающей среды – это диоксин. Данное вещество может появляться при производстве продуктов в металлургической и целлюлозной промышленности. В данную категорию можно отнести и выхлопные газы. Стоит отметить, что такие вещества несут в себе опасность и для животных, и для человека. Такие вещества, даже в своем незначительном количестве поражать иммунную систему, а также разрушать печень и почки
Объяснение:
Аміни виявляють основні властивості. Загальна формула амінів. Властивості і будова амінів Класифікація амінів різноманітна і визначається тим, яка буде ознака будови узятий за основу. Залежно від числа органічних груп, пов'язаних з атомом азоту, розрізняють: первинні аміни одна органічна група у азоту RNH 2 вторинні аміни дві органічних групи у азоту R 2 NH, органічні групи можуть бути різними R "R" NH третинні аміни три органічних групи у азоту R 3 N або R "R" R "" N За типом органічної групи, пов'язаної з азотом, розрізняють аліфатичні СH 3 N6H 5 N За кількістю аміногруп в молекулі аміни ділять на моноаміни СH 3 NН 2, діаміни H 2 N (СH 2) 2 NН 2, тріаміно і т.д. Номенклатура амінів. до назви органічних груп, пов'язаних з азотом, додають слово «амін», при цьому групи згадують в алфавітному порядку, наприклад, СН 3 NHС 3 Н 7 метілпропіламін, СН 3 N (С 6 Н 5) 2 метілдіфеніламін. Правила допускають також складати назву, взявши за основу вуглеводень, в якому аминогруппу розглядають як заступник. В такому випадку її положення вказують за до числового індексу: З 5 Н 3 С 4 Н 2 С 3 Н (NН 2) З 2 Н 2 С 1 Н 3 3-амінопентан (верхні числові індекси синього кольору вказують порядок нумерації атомів С) . Для деяких амінів збереглися тривіальні (спрощені) назви: З 6 Н 5 NH 2 анілін (назва за правилами номенклатури фениламин). У деяких випадках застосовують усталені назви, які представляють собою спотворені правильні назви: Н 2 NСН 2 СН 2 ОН моноетаноламін (правильно 2-аміноетанол); (ОНСН 2 СН 2) 2 NH діетаноламін, правильна назва біс (2-гідроксіетил) амін. Тривіальні, спотворені і систематичні (складені за правилами номенклатури) назви досить часто співіснують в хімії. Фізичні властивості амінів. Перші представники ряду амінів метиламин CH 3 NH 2, диметиламин (CH 3) 2 NH, тріметіламін (CH 3) 3 N і етиламін C 2 H 5 NH 2 при кімнатній температурі газоподібні, далі при збільшенні числа атомів в R аміни стають рідинами , а при збільшенні довжини ланцюга R до 10 атомів С кристалічними речовинами. Розчинність амінів у воді зменшується в міру збільшення довжини ланцюга R і при зростанні числа органічних груп, пов'язаних з азотом (перехід до вторинних і третинних амінів). Запах амінів нагадує запах аміаку, вищі (з великими R) аміни практично позбавлені запаху. Хімічні властивості амінів. Відмітна здатність амінів приєднувати нейтральні молекули (наприклад, галогеноводороди HHal, з утворенням органоаммоніевих солей, подібних амонійний солей в неорганічної хімії. Для утворення нового зв'язку азот надає неподеленную електронну пару, виконуючи роль донора. Бере участь в утворенні зв'язку протон Н + (від галогеноводорода) відіграє роль акцептора (приймача), такий зв'язок називають донорно-акцепторної (рис. 1). Виникла ковалентний зв'язок N H повністю еквівалентна наявними в Аміні зв'язків N H. Третинні аміни також приєднують HCl, але при нагріванні отриманої солі в розчині кислота розпадається, при цьому R відщеплюється від атома N: (C 2 H 5) 3 N + HCl ® [(C 2 H 5) 3 NH] Сl [(C 2 H 5) 3 NH] Сl ® (C 2 H 5) 2 NH + C 2 H 5 Сl При порівнянні цих двох реакцій видно, що C 2 H 5-група і Н, як би міняються місцями, в результаті з третинного аміну утворюється вторинний. Розчиняючись у воді, аміни за такою ж схемою захоплюють протон, в результаті в розчині з'являються іони ОН, що відповідає освіті лужного середовища, її можна виявити за до звичайних індикаторів. C 2 H 5 NH 2 + H 2 O ® + + OH З утворенням донорно-акцепторного зв'язку аміни можуть приєднувати не тільки HCl, але і галогеналкіли RCl, при цьому утворюється нова зв'язок N R, яка також еквівалентна вже наявним. Якщо в якості вихідного взяти третинний амін, то виходить сіль тетраалкіламонію (чотири групи R у одного атома N): (C 2 H 5) 3 N + C 2 H 5 I ® [(C 2 H 5) 4 N] I Ці солі, розчиняючись у воді і деяких органічних розчинниках, диссоциируют (розпадаються), утворюючи іони: [(C 2 H 5) 4 N] I ® [(C 2 H 5) 4 N] + + I Такі розчини, як і всі розчини, що містять іони, проводять електричний струм. У тетраалкіламмоніевих солях можна замінити галоген НО-групою: [(CH 3) 4 N] Cl + AgOH ® [(CH 3) 4 N] OH + AgCl Добутий гідроксид тетраметиламонію є серйозна причина, за властивостями близький до лугів. Первинні і вторинні аміни взаємодіють з азотистої кислотою HON \u003d O, проте реагують вони по-різному. З первинних амінів утворюються первинні спирти: C 2 H 5 NH 2 + H NO 2 ® C 2 H 5 OH + N2 + H 2 O На відміну від первинних, вторинні аміни утворюють з азотистої кислотою жовті, важко розчинні нітрозаміни сполуки, що містять фрагмент\u003e N N \u003d O: (C 2 H 5) 2 NH + H NO 2 ® (C 2 H 5) 2 N N\u003d O + H 2 O Третинні аміни при звичайній температурі з азотистої кислотою не реагують, таким чином, азотистая кислота є реагентом, що дозволяє розрізнити первинні, вторинні і третинні аміни. При конденсації амінів з карбоновими кислотами утворюються аміди
ответ:на фото
Объяснение: