Розпад електролітів на іони під час розчинення у воді або розплавлення називається електролітичною дисоціацією. Розглянемо розчинення у воді такої, наприклад, іонної сполуки, як хлорид натрію. Іони постійно здійснюють невеликі теплові коливання, але удержуються у вузлах кристалічної решітки, оскільки притягуються протилежно зарядженими іонами. Як відомо, в молекулі води, зв'язки між атомами водню і атомом кисню ковалентні, полярні. Електронні пари, що зв'язують атоми зміщені від атому водню до атома кисню. Тому на атомах водню зосереджений частковий позитивний заряд, а на атомі кисню - негативний. Зв'язки кожного атома водню з киснем у молекулі води утворюють між собою, тому центри позитивний і негативних зарядів у молекулі не збігаються. Якщо врахувати лише взаємну перпендикулярність осей електронних хмар, утворених р-електр. атомів, то кут між зв'язками, що розглядаються становить 900 . Насправді такий кут 1050 . Одна з причин збільшення кута - взаємне відштовхування однойменно заряджених атомів водню один від одного. Полярну молекулу води зображають у вигляді диполя, позначаючи заряди на полюсах знаками "+" і "-". Коли кристал сам занурюють у воду, молекули води притягуються до іонів на поверхні кристала до позитивно заряджених іонів - своїми негативними полюсами, а до негативно заряджених іонів - позитивними полюсами. Якщо іон відривається від поверхні кристала, він являється оточеним молекулами води, які притягуються до нього. Ці молекули води утворюють гідратну оболонку іона, що складається з 5 - 7, а то й більшої кількості молекул. Іон оточений гідратною оболонкою називається гідратованим. Отже, розчинення у воді твердої речовини з іонною кристалічною решіткою супроводжується виділенням теплоти в тому випадку, коли сума енергії гідратації всіх іонів у кристалі більша від енергії, необхідної для розривання зв'язків між іонами. Властивості їхні помітно відрізняються від властивостей гідратованих іонів. У безводному сульфаті міді CuSO4 негідровані іони Cu2+ i SO4 2 - - безбарвні, але від розчинення солі у воді іони Cu2+ гідратуються і забарвлюють в голубий колір. Воду, яка виходить з кристалів, називають кристалізаційною водою, а речовини, що містять кристалізаційну воду, називають кристалогідратами. Поведінку електролітів у водному розчині вперше пояснив у 1887 році шведський вчений С. Арреніус. Розроблена ним теорія дістала назву "теорія електролітичної дисоціації". Після винаходу в 1800 р. гальванічно-го елемента італійцем А. Вольта вчені різних країн почали поглиблено вивчати хімічну дію електричного струму. Англійці В. Нікольсон і Н. Карлейль здійснили електроліз води, англієць Г. Деві у 1803 р. одержав лужні та лужно-земельні метали (К, Na, Ba,Са, амальгами) електролізом розплавлених лугів і солей. У 1830 р. англієць М. Фарадей відкрив закони електролізу. Він увів терміни,які й зараз широко вживаються (катод і анод, електроліт і неелектроліт,йон, катіон і аніон, електрохімічнийеквівалент). Катодом він називав негативно заряджений електрод, анодом — позитивно заряджений електрод, електролітами — речовини, якs розкладаються електричним струмомна йони. Однак останнє визначен-ня було помилковим. Катіонами та аніонами він вважав йони, які роз- ряджаються на катоді й аноді.Швед С. Арреніус у результаті екс- периментальних досліджень розробив теорію електролітичної дисоціа- ції, за що йому в 1903 р. було присуджено Нобелівську премію. Він довів,що розклад речовин у розчині на йони відбувається й без дії електричного струму. У цей жчас Д. І. Менделєєв сформулював гідратну теорію розчинів, згідно з якою під час розчинення речовин відбувається сольватація — поєднання молекул розчиненої речовин з молекулами розчинника, унаслідок чого утворюють-ся сольвати (у водних розчинах — гідрати). На
—интересная и сложная наука. с самых первых веков своей люди пытались понять, из чего состоит окружающий мир, есть ли невидимые мельчайшие частицы, и как одно вещество превращается в другое. на многие вопросы сегодня найдены ответы, но есть и много неизведанного, а потому еще более интересного. все, что окружает нас, состоит из атомов. рассказывает нам, как из атомов одних и тех же элементов образуются разные вещества, с самыми разными свойствами. этой науке люди поняли, как самим получать различные материалы, как эффективно использовать то, что дает нам природа. современная промышленность использует самые новые достижения , делая нашу жизнь удобнее, безопаснее, интереснее. порой в буквальном смысле спасает человеку жизнь. именно исследованиям ученых был изучен состав организма, были найдены вещества, которые могут на него воздействовать. лекарства, которые мы используем сегодня, получены тоже достижениям этой науки. для меня — это путь к постижению мира. в ней много дорог, по которым еще предстоит пройти. возможно, в будущем я смогу добиться в изучении этой науки значительных успехов или даже сделать несколько открытий. перед нами еще столько открытых вопросов, что это вполне возможно. это интересный выбор, который может определить всю жизнь человека. для многих профессий является чрезвычайно важной. такие современные специальности, как биотехнология, нефтепереработка, экология, молекулярная биология, фармацевтика требуют глубоких знаний в этом предмете. есть , которые работают в лабораториях, ведут исследования и проводят опыты. есть специалисты, которые трудятся на производстве, без их многие заводы и фабрики остановили бы свою работу.(на рисунке таблица "естественная система элементов" д. и. менделеева (короткая форма) опубликованная в 1871 году) интересна и потому, что она связана со многими другими науками. чтобы делать точные расчеты, нужны знания . чтобы изучать органические вещества, важно хорошо разбираться в биологии. для проведения реакций, определения свойств веществ необходима . есть несколько смежных направлений, например, или биология. я надеюсь, что однажды я смогу добиться успехов в этой интересной, сложной и необходимой для человека науке.
