1. Наливаємо у дві пробірки по 1 мл розчину етанової кислоти.
У першу додаємо декілька крапель розчину лакмусу. Колір лакмусу змінився на червоний.
Рівняння електролітичної дисоціації оцтової кислоти.
СН3СООН ↔ СН3СОО - + Н+
Етанова кислота виявляє кислотні властивості й у водному розчині дисоціює з утворенням йонів Гідрогену, змінюючи забарвлення індикаторів.
Нейтралізуємо кислоту розчином лугу. Лакмус набув кольору нейтрального середовища (став фіолетовим).
Рівняння реакції :
CH3COOH + NaOH = CH3COONa + H2O
Дана реакція є реакцією нейтралізації. Індикатор набув кольору нейтрального середовища.
У другу пробірку насипаємо трохи порошку магнію . Виділення бульбашок газу.
Рівняння реакції :
2CH3COOH + Mg = (CH3COO)2Mg + H2↑
Ознакою перебігу реакції є поява газу. Активні метали витісняють водень з розчину етанової кислоти.
2. Наливаємо у дві пробірки по 1 мл розчину оцтової кислоти.
У першу пробірку додємо трохи порошкоподібного магній оксиду. Розчинення порошку, розчин стає прозорим.
Рівняння реакції :
2CH3COOH + MgO = (CH3COO)2Mg + H2O
Ознакою перебігу реакції є розчинення осаду. Етанова кислота взаємодіє з основними оксидами.
У другу пробірку додаємо натрій карбонату. Виділення бульбашок вуглекислого газу.
Рівняння реакції :
2CH3COOH + Na2CO3 = 2CH3COONa + H2O + CO2↑
Ознакою перебігу реакції є виділення газу. Етанова кислота витісняє більш слабшу карбонатну кислоту з її солей.
ВИСНОВОК: подібність властивостей органічних і неорганічних кислот, характеризують такі властивості етанової кислоти:
- змінює колір індикаторів;
- реагує з металами, що стоять у ряді активності металів до водню;
- реагує з основними оксидами;
- реагує з солями слабших за неї кислот (наприклад, з карбонатами).
Да, правда.
Объяснение:
Учитывая тот факт, что энтропия (неупорядоченность системы) в воздухе больше, чем в жидкости, то запахи будут распространяться в газовой среде быстрее.
В жидкости силы притяжения между молекулами удерживают их на определенном расстоянии друг от друга, поэтому каждая молекула хотя и имеет возможность свободно мигрировать по области пространства, занятой жидкостью, но не имеет возможности отдалиться от остальных молекул: стоит ей оторваться от одной молекулы, как тут же притягивается другая.
Молекулы газа ведут себя иначе - у них гораздо больше свободы, среднее расстояние между ними таково, что силы притяжения очень малы, и молекулы встречаются лишь при столкновениях.