1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і електроноакцепторних замісників на кислотність. 2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот. 3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації. 4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції. 5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій. 1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів.. 2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот. 3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення. 4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про перекисне окиснення ліпідів. 5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни, фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди. 6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти. Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова. Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом. Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним:
Первая стадия гидролиза
Молекулярное уравнение:
Fe(NO3)3 + HOH ⇄ FeOH(NO3)2 + HNO3
Полное ионное уравнение:
Fe3+ + 3NO3- + HOH ⇄ FeOH2+ + 2NO3- + H+ + NO3-
Краткое ионное уравнение:
Вторая стадия гидролизаFe3+ + HOH ⇄ FeOH2+ + H+
Молекулярное уравнение:
FeOH(NO3)2 + H2O ⇄ Fe(OH)2NO3 + HNO3
Полное ионное уравнение:
FeOH2+ + 2NO3- + H2O ⇄ Fe(OH)2+ + NO3- + H+ + NO3-
Краткое ионное уравнение:
Третья стадия гидролизаFeOH2+ + H2O ⇄ Fe(OH)2+ + H+
Молекулярное уравнение:
Fe(OH)2NO3 + H2O ⇄ Fe(OH)3 + HNO3
Полное ионное уравнение:
Fe(OH)2+ + NO3- + H2O ⇄ Fe(OH)3 + H+ + NO3-
Краткое ионное уравнение:
Fe(OH)2+ + H2O ⇄ Fe(OH)3 + H+
Т.к. в результате гидролиза образовались ионы водорода (H+), то раствор будет имееть кислую среду (pH < 7).
K2SO3
Первая стадия гидролиза
Молекулярное уравнение:
K2SO3 + H2O ⇄ KOH + KHSO3
Полное ионное уравнение:
2K+ + SO32- + H2O ⇄ K+ + OH- + K+ + HSO3-
Краткое ионное уравнение:
Вторая стадия гидролизаSO32- + H2O ⇄ HSO3- + OH-
Молекулярное уравнение:
KHSO3 + H2O ⇄ KOH + H2SO3
Полное ионное уравнение:
K+ + HSO3- + H2O ⇄ K+ + OH- + H2SO3
Краткое ионное уравнение:
HSO3- + H2O ⇄ H2SO3 + OH-
Т.к. в результате гидролиза образовались гидроксид-ионы (OH-), то раствор будет имееть щелочную среду (pH > 7).