Итак, средние соли образуются, когда в кислоте все атомы водорода замещены металлом. Примеры средних солей: КCl, Li2SO4, Na3PO4.
Из примеров как раз видно, что в кислотах, использованных для получения солей, все атомы водорода заместились на металл. Посмотрите, например, на фосфат натрия Na3PO4. Эта соль фосфорной кислоты H3PO4. Видно, что все три атома водорода заместились на атомы натрия.
Объяснение:
Ця область неможлива без хімічних процесів: наприклад, мало хто замислюється, коли підпалює сірник, про те, що здійснює цим складний хімічний процес . Або, наприклад, дотримання особистої гігієни теж супроводжується хімічними реакціями, коли людина використовує мило, яке піниться при взаємодії з водою. Та ж прання з застосуванням порошків, ополіскувачів для пом’якшення білизни супроводжується такими реакціями.
Коли людина п’є чай з лимоном, то помічає, що забарвлення напою слабшає, якщо додати в окріп цей фрукт, і навряд чи багато хто сприймав в цьому випадку чай як кислотний індикатор, подібний лакмусу. Цю ж реакцію ми можемо гати, якщо збризкаємо синю капусту оцтовим розчином: вона при цьому стане рожевою.
Коли люди роблять ремонт і замішують цемент, обпалюють цегла, гасять водою вапно, то відбуваються складні хімічні процеси, про які в повсякденному житті ми не замислюємося, але без них не обійшовся б жодна людина.
Відповідь:
1. Наливати рідину в пробірку слід по її стінці, тримаючи пробірку під невеликим кутом.
2.Рівень рідини в пробірці не повинен перевищувати 2 см.
3. На столі пробірки розташовують у спеціальних штативах.
4. Якщо при виконанні досліду пробірку тримають у руках, то роблять це у верхній її частині трьома пальцями.
5. Перемішування рідин у пробірці: а — правильне: б - неправильне.
6. За змінами у пробірц гають збоку (а), у жодному разі не заглядаючи в отвір (б).
7. Залах виявляють, спрямовуючи долонею повітря над отвором пробірки в напрямку до себе.
8. У пробіркотримачі пробірку закріплюють у верхній частині.
9. Аби запобігти розтріскуванню скла, спершу обережно нагрівають усю пробірку, а потім лише ту її частину, де містяться речовини. Для нагрівання використовують верхню частину полум'я.
10. При наливанні у пробірку кількох речовин загальний об'єм рідини не повинен перевищувати 1/3 її об'єму.
11. Під час виконання дослідів пробірку розташовують отвором від себе й інших учнів.
12. Після завершення нагрівання слід дочекатися, доки пробірка охолоне, а тоді вже її мити. Миють пробірки спеціальними йоржами.
13.Основним нагрівним приладом шкільного хімічного кабінету є спиртівка.
Пояснення:
аноеоко4о в этом мире не бывает и в