(стисло):
Дитина, мати, бабуся. Родина, рід. Це ті одвічні поняття, без котрих і життя — не життя. У далекому селі живе бабуся. Повиростали діти, розлетілися світами. А вона одна, живе спогадами. І яка ж радість, коли приїжджає (якимось, мабуть, попутним транспортом) онука! Нащебече бабусі про свої студентські новини, про те, як зайняті на роботі тато й мама, поїсть бабусиних пиріжків, поп'є свіжого молочка від сусідської корови та й помахає ручкою: треба їхати, хоч на бензовозі, бо коли ще щось буде... Поспіхом забула черевички які перевзувалася. Бабусі — дорога згадка. Торкнулася старенька черевичків, що ще ніби зберігали тепло милих ніжок, і заснула щасливо. А над нею — "зорі-жаровички" й останній горіховий листок. Ця зворушлива поезія закликає: любіть своїх рідних, не забувайте стареньких!
Писать надо в том случае, когда:
1. катион стоит левее Н2, анион - без О:
LiCl ↔ Li{+} + Cl{−}
K: 2H2O + 2e = H2 + 2OH{−}
A: Cl{−} — 1e = Cl{0}; Cl{0} + Cl{0} = Cl2
2LiCl + 2H2O(электролиз) → H2 + Cl2 +2LiOH
2. катион стоит правее Н2, анион - кислородосодержащий:
СuSO4 ↔ Cu2{+} + SO4{2−}
K(-): Cu{2+} + 2e = Cu{0}
A(+): 2H2O — 4e = O2 + 4Н{+}
2CuSO4 + 2H2O(электролиз) → 2Cu + + 2H2SO4 + O2