Дано:
m(ZnS)=1 т = 1000 кг
η(H2SO4) = 0,6
m(H2SO4)-?
Решение
Химизм получения серной к-ты:
2ZnS + 3O2 = 2ZnO + 2SO2
2SO2 + O2 = 2SO3
SO3 + H2O = H2SO4
M(ZnS) = 0.097 кг/моль
n(ZnS) = m/M = 1000 кг/0,097 кг/моль = 10309,278 моль
Если сравнить все реакции и проанализировав их, можно сделать вывод, что n(Н2SO4)=n(ZnS), но так как общий выход серной к-ты составляет 60% (или 0,6), то практически получим серной кислоты
n(пр. H2SO4) = n(теор.H2SO4)*η(H2SO4) = 10309,278 моль*0,6 = 6185,567 моль
M(H2SO4) = 98 г/моль = 0,098 кг/моль
m(пр. H2SO4) = n(пр. H2SO4)*M(H2SO4) = 6185,567 моль*0,098 кг/моль = 606.186 кг
ответ: 606,186 кг
В твердому стані більшість солей утворюють іонні кристали, у вузлах кристалічної ґратки яких знаходяться катіони та аніони. В рідкому (розплавленому) стані солі більшості сильних кислот і основ перебувають у рівновазі між іонною дисоційованою формою та недисоційованою молекулярною. Чим сильнішою є кислота та основа, що утворили сіль, тим більше така рівновага зміщена в сторону іонної форми.Більшість солей є іонними сполуками і використання структурних формул для них є некоректним, оскільки хибно передає будову речовини. Тим не менше, у навчальних цілях інколи умовно зображають структурні формули солей з ковалентними зв'язками між атомами. В таких випадках виходять з формул відповідних кислот або основ, заміняючи в них кислотні атоми Гідрогену на атоми металу або гідроксильні групи основ на кислотні залишки. Для прикладу наведемо структурні формули фосфату кальцію, гідрокарбонату барію і основного карбонату міді:
Объяснение: