Объяснение:
Оксид фосфора (V) из фосфора можно получить сжигая последний на воздухе в температурном диапазоне 240 - 400^{0}C:
\[ 4P_{red} + 5O_2 \rightarrow 2P_2O_5.\]
При растворении оксида фосфора (V) в воде образуется ортофосфорная (фосфорная) кислота:
\[ P_2O_5 + 3H_2O \rightarrow 2H_3PO_4.\]
В результате взаимодействия разбавленного раствора ортофосфорной кислоты с гидроксидом кальция происходит образование фосфата кальция и воды:
\[ 2H_3PO_4_{dilute} + 3Ca(OH)_2 \rightarrow Ca_3(PO_4)_2_{solid} + 6H_2O.\]
Если к разбавленному раствору ортофосфорной кислоты приливать концентрированный раствор гидроксида натрия, то образуется фосфат натрия:
[ H3PO4 + 3NaOH= Na_3PO_4 + 3H_2O.]
Фосфат натрия представляет собой термически неустойчивые кристаллы белого цвета. Плавится без разложения. Хорошо растворяется в воде (гидролизуется по аниону), создает сильнощелочную среду, переводит в раствор цинк и алюминий. Частично разлагается концентрированной серной кислотой. Вступает в реакции обмена.
[ Na_3PO_4 + H_2SO_4_{conc} \rightleftharpoons NaH_2PO_4 + Na_2SO_4;\]
[ 2Na_3PO_4_{conc} + 2Al + 8H_2O \rightarrow 2Na[Al(OH)_4] + 2Na_2H_PO_4 + 3H_2_{gas};\]
\[ 2Na_3PO_4 + CaCl_2 \rightarrow Ca_3(PO_4)_2_{solid} + 6NaCl.\]
ответ:У хімічному відношенні вода досить активна. З багатьма речовинами вона вступає в хімічні реакції вже при звичайній температурі. З оксидами лужних і лужноземельних металів вона утворює основи:
СаО + Н2О = Са(ОН)2
З багатьма оксидами неметалів (ангідридами) вода утворює кисневмісні кислоти:
Р2О5 + 3Н2О = 2Н3РО4
З найактивнішими металами вона утворює основи з виділенням водню:
2Na + 2Н2О = 2NaOH + Н2 ↑
З деякими солями вода утворює так звані кристалогідрати, які характеризуються строго визначеною кількістю молекул води, що припадають на одну молекулу солі. Наприклад, з сульфатом міді вода утворює мідний купорос:
CuSO4 + 5Н2О = CuSO4 • 5Н2О
в якому на одну молекулу сульфату міді припадає п'ять молекул води. Воду, що входить до складу кристалів, називають кристалізаційною.
Кристалізаційну воду не слід плутати з гігроскопічною водою, яка поглинається (адсорбується) поверхнею і порами всіх речовин на відкритому повітрі. Деякі речовини відзначаються підвищеною здатністю поглинати вологу повітря. Внаслідок цього вони мокріють (наприклад, NaCl), а то й і розпливаються на повітрі (як CaCl2). Такі речовини називають гігроскопічними. На відміну від кристалізаційної, кількість гігроскопічної води в речовинах, змінна. Вона хімічно не взаємодіє з речовиною-адсорбатом.
При високій температурі водяна пара взаємодіє з залізом і іншими речовинами. Наприклад:
3Fe + 4Н2О = Fe3О4 + 4Н2
Раніше цю реакцію застосовували в техніці для добування водню.
У термічному відношенні вода досить стійка. Проте при температурах, вищих 1000°С, вона починає розкладатися на водень і кисень:
2Н2О = 2Н2 + O2
Хімічна сумісність вод — здатність вод не утворювати твердих осадів при їх змішуванні.
Объяснение:
Объяснение:
1) 2Na+H2=2NaH
2) C+2H2=CH4
3)WO3+3H2=W+3H2O
4) Fe3O4+4H2=3Fe+4H2O