Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали. Залежність фiзичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток
У кристалічних речовинах атоми, молекули та йони розташовані упорядковано, на певних відстанях. Таке закономірне розташування частинок у кристалах називають кристалічною граткою. Залежності від того, які частинки знаходяться у вузлах цієї гратки, розрізняють йонні, атомні та молекулярні кристалічні гратки. Відомі також і металічні кристалічні гратки.
Йонні кристалічні гратки характерні для сполук з іонним типом хімічного зв’язку. У вузлах таких граток знаходяться протилежно заряджені йони. Сили міжіонної взаємодії є досить значними, тому речовини з таким типом кристалічної гратки є нелеткими, твердими, тугоплавкими, їх розчини та розплави проводять електричний струм. Типовими представниками таких сполук є солі, наприклад, натрій хлорид, калій нітрат та інші.
Атомні кристалічні гратки характерні для сполук із ковалентним типом хімічного зв’язку. У вузлах таких граток знаходяться окремі атоми, зв’язані ковалентними зв’язками. Усі зв’язки є рівноцінними та міцними, тому речовини з таким типом кристалічної гратки характеризуються великою твердістю, високими температурами плавлення, хімічною інертністю. Такий тип кристалічної гратки характерний для алмазу, силіцій (IV) оксиду, бору.
Молекулярні кристалічні гратки характерні для сполук із ковалентним типом хімічного зв’язку. У вузлах таких граток знаходяться неполярні або полярні молекули. Унаслідок слабких сил взаємодії речовини з таким типом кристалічної гратки мають незначну твердість, низькі температури плавлення та кипіння, характеризуються леткістю. Такий тип кристалічної гратки характерний для кисню, йоду, води, глюкози, спиртів, нафталіну.
Таким чином, існує певний зв’язок між типом кристалічної гратки та фізичними властивостями речовини. Тому, якщо відома будова речовини, то можна прогнозувати її властивості та, навпаки, якщо відомі властивості речовини, то можна визначити її будову.
Два атома водорода связываются прочной ковалентной связью. Если речь идёт о реакции, то возможно, ты имеешь в виду эту H• + H• = H2 Два атома гелия между собой реагировать не могут. Потому что в схеме ММО порядок связи частицы He2 будет равен нулю. Н - представляет собой атомарный водород, Н2 - представляет собой молекулярный водород, частица Н3 не может существовать, потому что она не сможет связаться ни по КС, ни по донорно-акцепторному взаимодействию. О-атомарный кислород, О2 - молекулярный кислород, О3 - озон. Благородные газы отличаются от других простых веществ тем, что непосредственно без воздействия сильных окислителей ни с кем не реагируют, имеют устойчивый полностью заполненный уровень. Реагируют с сильными окислителями, таким как F2, но не все, например, Не не реагирует F2+Xe=XeF2 В редких случаях может образоваться XeF4, но он не устойчив и распадается
Временная жесткость воды объясняется большим количеством гидрокарбонатных ионов в воде HCO3-
Постоянная жесткость объясняется наличием "постоянных" солей сульфатов и хлоридов Са и Mg (CaSO4, CaCl2, MgSO4, MgCl2), которые в отличие от гидрокарбонатов нельзя вывести кипячением. В этом и главное различие.
Во время кипячения соли магния и кальция взаимодействуют с ионами гидрокарбонатов и ионы выпадают в виде осадка оставляя воду чистой и с выделение углекислого газа Ca2+ + 2HCO3- = CaCO3↓ + H2O + CO2↑
Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали. Залежність фiзичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток
У кристалічних речовинах атоми, молекули та йони розташовані упорядковано, на певних відстанях. Таке закономірне розташування частинок у кристалах називають кристалічною граткою. Залежності від того, які частинки знаходяться у вузлах цієї гратки, розрізняють йонні, атомні та молекулярні кристалічні гратки. Відомі також і металічні кристалічні гратки.
Йонні кристалічні гратки характерні для сполук з іонним типом хімічного зв’язку. У вузлах таких граток знаходяться протилежно заряджені йони. Сили міжіонної взаємодії є досить значними, тому речовини з таким типом кристалічної гратки є нелеткими, твердими, тугоплавкими, їх розчини та розплави проводять електричний струм. Типовими представниками таких сполук є солі, наприклад, натрій хлорид, калій нітрат та інші.
Атомні кристалічні гратки характерні для сполук із ковалентним типом хімічного зв’язку. У вузлах таких граток знаходяться окремі атоми, зв’язані ковалентними зв’язками. Усі зв’язки є рівноцінними та міцними, тому речовини з таким типом кристалічної гратки характеризуються великою твердістю, високими температурами плавлення, хімічною інертністю. Такий тип кристалічної гратки характерний для алмазу, силіцій (IV) оксиду, бору.
Молекулярні кристалічні гратки характерні для сполук із ковалентним типом хімічного зв’язку. У вузлах таких граток знаходяться неполярні або полярні молекули. Унаслідок слабких сил взаємодії речовини з таким типом кристалічної гратки мають незначну твердість, низькі температури плавлення та кипіння, характеризуються леткістю. Такий тип кристалічної гратки характерний для кисню, йоду, води, глюкози, спиртів, нафталіну.
Таким чином, існує певний зв’язок між типом кристалічної гратки та фізичними властивостями речовини. Тому, якщо відома будова речовини, то можна прогнозувати її властивості та, навпаки, якщо відомі властивості речовини, то можна визначити її будову.