До цього типу належать і такі реакції, в яких у відновника та окисника атоми, які змінюють ступінь окиснення, є атоми одного і того ж елемента в різних ступенях окиснення:
–2 +4 0
2H2S + H2SO3 → 3S + 3H2O.
Відновник Окисник
У таких випадках унаслідок результатів реакції утворюється сполука цього елемента зі ступенем його окиснення, проміжним між відновником та окисником. Внутрішньомолекулярними називають реакції, в яких ступінь окиснення змінюють два елементи, які входять до складу однієї молекули, але це або різні атоми, або атоми одного елемента з різними ступенями окиснення:
–3 +6 0 +3
(NH4)2Cr2O7→N2+Cr2O3+4H2O
(N-3 — відновник, Cr+6 — окисник).
–3 +3 0
NH4NO2→N2+2H2O
(N-3 — відновник, N+3 — окисник).
2Н2О–12 → 2Н2О–2 + О02.
–1 –1 0 –2
KІ+ H2О2 → І2 + KOH,
Okisno_vidnovni_reakcii_1.eps
2KІ + H2О2 → І2 + 2KOH.
Потім, якщо це необхідно, знаходять коефіцієнти для інших речовин: спочатку зрівнюють усі катіони, крім Н+, далі аніони, потім кількість Н+. Перевіряють правильність, зрівнюючи кількість атомів Оксигену ліворуч і праворуч у рівнянні. Якщо кількість елементів, які змінюють ступінь окиснення, більша двох, то розраховують загальну кількість електронів, відданих відновниками і приєднаних окисниками:
Okisno_vidnovni_reakcii_2.eps
Іонно-електронний метод (метод напівреакцій) застосовується для визначення коефіцієнтів у рівняннях О.-в.р., які перебігають у розчинах або розплавах. Згідно з цим методом враховують взаємодію молекул та іонів, які реально існують у середовищі.
H2S–2 + K2Cr+62 O7 + H2SO4 → S0 + Cr+32 (SO4)3 +…
Складають іонну схему реакції:
H2S + Cr2O2-7 + Н+ → S + Cr3+ + Н2О.
Потім складають рівняння напівреакцій. У кислому середовищі надлишкові атоми Оксигену зв’язують Н+ — на кожний надлишковий атом Оксигену додають два Н+, а в другу частину рівняння — відповідну кількість Н2О. Так само, як і в методі електронного балансу, знаходять коефіцієнти в О.-в.р.:
H2S — 2ē 2arrow-small.eps S + 2H+ 3
Okisno_vidnovni_reakcii_3.eps
Скорочують однакові іони та молекули праворуч і ліворуч у повному іонному рівнянні О.-в.р.
Скорочене іонне рівняння реакції має вигляд:
3H2S+ Cr2O2-7 +8H+ → 3S+2Cr3++7 Н2О.
На його основі записують молекулярне рівняння, підбираючи для катіонів аніони, які знаходяться у розчині, і навпаки:
Для О.-в.р., які відбуваються у лужному чи нейтральному середовищі, надлишкові атоми Оксигену зв’язують Н2О — на кожний надлишковий атом Оксигену додають молекулу Н2О, а у протилежний бік рівняння — вдвічі більшу кількість ОН–:
Считаем массу раствора: 237,48*1,03=244,6 г Кислоты в нем 244,6*0,05=12,23 г Воды 244,6-12,23=232,37 г. Дальше - реакция: N2O5+H2O=2HNO3 Считаем, сколько воды превратилось в кислоту и сколько кислоты получилось: Из 108 г оксида получается 126 г кислоты, и тратится на это 18 г воды У нас всё в 20 раз меньше: Оксида 5.4 г, кислоты получилось 6.3 г, воды ушло 0.9 г Итак в растворе стало чистой кислоты: 12,23+6,3=18,53 г Воды 232,37-0,9=231,47 г Общая масса раствора 18,53+231,47=250 г Проверяем по закону сохранения массы 250-5.4=244.6 г Теперь считаем ассову долю кислоты 18,53/250=7,41%
W(H) =(Ar(H)/М)·100%, откуда М = (Ar(H)·100%)/w(H); w(гал.) =(Ar(гал.)/M)·100%; откуда Аr(гал) = (w(гал)·M)/100% w(гал) = 100% -w(H). Подставив соответствующие выражения в формулу для Аr(гал.), получим: Аr(гал) = [(100-w(Н))%·Ar(Н)·100%]:(w(H)·100%); Ar(гал.) =(99,212%·1·100%):(0,788%·100%) =126 (г/моль): Похоже, это НJ. А я похоже перестаралась: мы можем сразу найти М, ведь эта формула у нас есть! М=(1х100%):0,788% = 127 (г/моль), и от молекулярной массы 127 отнять атомную массу водорода, равную 1. Получим атомную массу галогена, равную 126(г/моль)
ОКИСНО-ВІДНОВНІ РЕАКЦІЇ
2KBr–1 + Cl02 → Br02 + 2KCl–1.
Відновник Окисник
До цього типу належать і такі реакції, в яких у відновника та окисника атоми, які змінюють ступінь окиснення, є атоми одного і того ж елемента в різних ступенях окиснення:
–2 +4 0
2H2S + H2SO3 → 3S + 3H2O.
Відновник Окисник
У таких випадках унаслідок результатів реакції утворюється сполука цього елемента зі ступенем його окиснення, проміжним між відновником та окисником. Внутрішньомолекулярними називають реакції, в яких ступінь окиснення змінюють два елементи, які входять до складу однієї молекули, але це або різні атоми, або атоми одного елемента з різними ступенями окиснення:
–3 +6 0 +3
(NH4)2Cr2O7→N2+Cr2O3+4H2O
(N-3 — відновник, Cr+6 — окисник).
–3 +3 0
NH4NO2→N2+2H2O
(N-3 — відновник, N+3 — окисник).
2Н2О–12 → 2Н2О–2 + О02.
–1 –1 0 –2
KІ+ H2О2 → І2 + KOH,
Okisno_vidnovni_reakcii_1.eps
2KІ + H2О2 → І2 + 2KOH.
Потім, якщо це необхідно, знаходять коефіцієнти для інших речовин: спочатку зрівнюють усі катіони, крім Н+, далі аніони, потім кількість Н+. Перевіряють правильність, зрівнюючи кількість атомів Оксигену ліворуч і праворуч у рівнянні. Якщо кількість елементів, які змінюють ступінь окиснення, більша двох, то розраховують загальну кількість електронів, відданих відновниками і приєднаних окисниками:
Okisno_vidnovni_reakcii_2.eps
Іонно-електронний метод (метод напівреакцій) застосовується для визначення коефіцієнтів у рівняннях О.-в.р., які перебігають у розчинах або розплавах. Згідно з цим методом враховують взаємодію молекул та іонів, які реально існують у середовищі.
H2S–2 + K2Cr+62 O7 + H2SO4 → S0 + Cr+32 (SO4)3 +…
Складають іонну схему реакції:
H2S + Cr2O2-7 + Н+ → S + Cr3+ + Н2О.
Потім складають рівняння напівреакцій. У кислому середовищі надлишкові атоми Оксигену зв’язують Н+ — на кожний надлишковий атом Оксигену додають два Н+, а в другу частину рівняння — відповідну кількість Н2О. Так само, як і в методі електронного балансу, знаходять коефіцієнти в О.-в.р.:
H2S — 2ē 2arrow-small.eps S + 2H+ 3
Okisno_vidnovni_reakcii_3.eps
Скорочують однакові іони та молекули праворуч і ліворуч у повному іонному рівнянні О.-в.р.
Скорочене іонне рівняння реакції має вигляд:
3H2S+ Cr2O2-7 +8H+ → 3S+2Cr3++7 Н2О.
На його основі записують молекулярне рівняння, підбираючи для катіонів аніони, які знаходяться у розчині, і навпаки:
3H2S + К2Cr2O7 + 4H2SО4 → 3S + Cr2(SO4)3 + К2SO4 + 7 Н2О.
Для О.-в.р., які відбуваються у лужному чи нейтральному середовищі, надлишкові атоми Оксигену зв’язують Н2О — на кожний надлишковий атом Оксигену додають молекулу Н2О, а у протилежний бік рівняння — вдвічі більшу кількість ОН–:
Okisno_vidnovni_reakcii_4.eps
Объяснение: