1. А) NaOH + SiO2→
Б) NaOH + Si→
В) NaOH + SO3→
Г) NaOH + SO2→
1) Na2SO3 + H2
2) Na2SO3 + H2 O
3) Na2SO4 + H2O
4) Na2SO4 + H2
5) Na2SiO3 + H2
6) Na2SiO3 + H2O
2. А) Мg(OH)2 + HNO2→
Б) Мg(OH)2 + HNO3→
В) Мg(OH)2 + H2SO4→
Г) Мg(OH)2 + H2SO3→
1) МgSO4 + H2
2) МgSO4 + H2O
3) МgSO3 + H2
4) МgSO3+ H2O
5) Мg(NO2)2 + H2O
6) Мg(NO3)2 + H2O
3. А) К2СО3 + НNO3→
Б) К2СО3 + СO2 + H2O →
В) К2СО3 + H2O→
Г) К2СО3 + Ca(NO3)2 →
1) КNO3 + СаСО3
2) КHСO3
3) КHСO3 + HNO3
4) КOH + СO2 + H2O
5) КOH + КHСO3
6) KNO3 + СO2 + H2O
4. А) Fe + НNO3→
Б) Fe + H2SO4 →
В) Fe + О2 + H2O→
Г) FeS + O2 →
1) Fe2O3 + SО2
2) Fe(OH)2 + Na2SO4
3) Fe(OH)3
4) FeSO4 + H2
5) Fe(NO3)2 + NO + H2O
6) Fe(NO3)3 + NO + H2O
7) не взаимодействует
5. А) FeSO4 + NaOH(недостаток) →
Б) FeSO4 + HCl →
В) FeSO4 + NaOH(избыток) →
Г) FeSO4 + Zn →
1) не взаимодействует
2) Fe(OH)2
3) (FeOH)2SO4 + Na2SO4
4) ZnSO4 + Fe
5) FeCl2 + H2SO4
6. А) Р + O2 →
Б) Р + Са →
В) Р + Н2 →
Г) Р + Сl2 →
1) РСl3
2) РСl5
3) не взаимодействует
4) PH3
5) Сa3P2
6) Р4O10
Реакции разложения при нагревании:
7. А) Рb(NO3)2 →
Б) РbSO4 →
В) АgNO3 →
Г) АgSO4 →
1) РbO + O2 + SO2
2) РbO + O2 + NO2
3) Аg + NO2 + O2
4) Аg + SO2 + O2
5) PbNO2 + O2
6) РbS + O2
8. А) Fe + Cl2 →
Б) Fe + HCl →
В) FeO + HCl →
Г) Fe2O3 + HCl →
1) FeCl2
2) FeCl3
3) FeCl2 + H2
4) Fe Cl3 + H2
5) FeCl2 + H2O
6) FeCl3 + H2O
9. А) SO2 + H2O →
Б) SO3 + H2O →
В) SO2 + Ca(OH)2 →
Г) SO3 + Ca(OH)2 →
1) CaSO3 + H2
2) CaSO3 + H2O
3) CaSO4 + H2
4) CaSO4 + H2O
5) H2SO3
6) H2SO4
Для того, щоб визначити наявність кислоти або лугу у водному розчині, можна скористатися індикатором. При надлишку катіонів водню H+ (H3O+), тобто в кислому середовищі, фіолетовий лакмус і помаранчевий метилоранж беруть червону забарвлення. При надлишку гідроксид-іонів OH–, тобто у лужному середовищі, фіолетовий лакмус прийме синє забарвлення, помаранчевий метилоранж — жовту, а безбарвний фенолфталеїн — малинове.
Якісною реакцією на сульфат-іон SO42– є реакція утворення осаду BaSO4, не розчинної в кислотах. Тому для визначення сірчаної кислоти, розчинних сульфатів і гидросульфатов використовують реактив, що містить іони барію Ba2+, наприклад хлорид барію BaCl2. Ознакою реакції є випадання кристалічного осаду білого кольору BaSO4, не розчинної в кислотах:
H2SO4 + BaCl2 = BaSO4↓ + 2HCl
SO42– + Ba2+ = BaSO4↓
Для визначення хлорид-іонів Cl– (соляної кислоти і розчинних хлоридів) використовують реактив, що містить іони срібла Ag+, наприклад нітрат срібла Agno 3. Ознакою реакції є випадання сирнистого осаду білого кольору AgCl, не розчинної в кислотах:
HCl + Agno 3 = AgCl↓ + HNO3
Cl– + Ag+ = AgCl↓
Для визначення бромоводородной і иодоводородной кислот, їх солей: бромідів та йодидів можна також використовувати реактив, що містить іони срібла Ag+ (Agno 3). У разі бромідів гається утворення сирнистого осаду світло-жовтого кольору AgBr, а в разі йодидів — сирнистого осаду інтенсивно-жовтого кольору AgI. Обидва осаду не розчиняються в кислотах:
HBr + Agno 3 = AgBr↓ + HNO3
Br– + Ag+ = AgBr↓