Крохмаль
Целюлоза
( С6Н10О5)n
Физичні властивості крохмалу:
Білий порошок, не розчинний у воді, набрякає у гарячій воді, утворюючи колоїдні розчини.
Физичні властивості целюлоза::
Волокниста речовина, не розчинна у воді, стійка до розчинів кислот, лугів й слабких окиснювачів. Обвуглюється концентрованою Н2SO4.
хим.властывости крох:
1. Повний гідоліз (кислотний):
(С6Н10О5)n (крохмаль) → (С6Н10О5)n (декстрини) → С12Н22О11 (мальтоза) → С6Н12О6 (глюкоза)
2. Ферментативний гідроліз
(С6Н10О5)n + Н2О → С2Н5ОН + 2СО2
3. Якісна реакція: поява синього забарвлення із спиртовим розчином йоду.
хим.власт. целюлоза:
1. Гідроліз:
а) під дією ферментів в організмі;
б) під дією кислот в лабораторії.
2. Горіння:
(С6Н10О5)n + nО2 → nН2О + nСО2.
3. Термічний розклад: без доступу повітря на метанол, ацетон, оцтову кислоту.
сахароза:
Сахаро́за, іноді цукро́за , також буряковий цукор, тростинний цукор, α-D-глюкопіранозил-β-D-фруктофуранозид, С12Н22О11 — важливий дисахарид. Білий, без запаху, кристалічний порошок з солодким смаком. Найвідоміший і широко застосовується у харчовій промисловості(цукор). Молекула сахарози складається із залишків молекул глюкози і фруктози.
Дуже поширена у природі — синтезується у клітинах усіх зелених рослин і нагромаджується в стеблах, насінні, плодах і коренях рослин. Вміст її в цукровому буряку складає 15-22 %, в цукровій тростині — 12-15 %. Ці рослини є основними джерелами отримання цукрози, звідси виникли і її назви — тростинний цукор і буряковий цукор. Її багато в кленовому і пальмовому соку, в кукурудзі — 1,4-1,8 %, картоплі — 0,6, цибулі — 6,5, моркві — 3,5, дині — 5,9, персиках і абрикосах — 6,0, апельсинах — 3,5, винограді — 0,5 %. Міститься в соку берези та деяких фруктах.
Термін «цукроза» було вперше застосовано в 1857 році англійським хіміком Вільямом Міллером
Объяснение:
1) Соль слабого основания (Zn(OH)2) и сильной кислоты (H2SO4). Гидролиз по катиону. Среда кислая.
\2ZnSO4 + 2H2O = (ZnOH)2SO4 + H2SO4
Zn2+ + H2O = ZnOH+ + H+
(ZnOH)2SO4 + 2H2O = 2Zn(OH)2 + H2SO4
ZnOH+ + H2O = Zn(OH)2 + H+
2) Соль слабого основания (Cu(OH)2) и сильной кислоты (HCl). Гидролиз по катиону. Среда кислая.
CuCl2 + H2O = Cu(OH)Cl + HCl
Cu2+ + H2O = CuOH+ + H+
Cu(OH)Cl + H2O = Cu(OH)2 + HCl
CuOH+ + H2O = Cu(OH)2 + H+
3) Соль сильного основания (NaOH) и слабой кислоты (H2SO3). Гидролиз по аниону. Среда щелочная.
Na2SO3 + H2O = NaHSO3 + NaOH
SO3 2- + H2O = HSO3 - +OH-
NaHSO3 + H2O = H2SO3 + NaOH
HSO3 - +H2O = H2SO3 + OH-
4) Соль сильного основания (КOH) и слабой кислоты (H3РO4). Гидролиз по аниону. Среда щелочная.
K3PO4 + H2O = K2HPO4 + KOH
PO4 3- + H2O = HPO4 2- + OH-
K2HPO4 + H2O = KH2PO4 + KOH
HPO4 2- + H2O = H2PO4 - +OH-
KH2PO4 + H2O = H3PO4 + KOH
H2PO4 - +H2O = H3PO4 + OH-
5) Соль слабого основания (Zn(OH)2) и сильной кислоты (HCl). Гидролиз по катиону. Среда кислая.
ZnCl2 + H2O = ZnOHCl + HCl
Zn2+ + H2O = ZnOH+ + H+
ZnOHCl + H2O = Zn(OH)2 + HCl
ZnOH+ + H2O = Zn(OH)2 + H+
6) Соль слабого основания (Fe(OH)2) и сильной кислоты (H2SO4). Гидролиз по катиону. Среда кислая.
2FeSO4 + 2H2O = (FeOH)2SO4 + H2SO4
Fe2+ + H2O = FeOH+ + H+
(FeOH)2SO4 + 2H2O = 2Fe(OH)2 + H2SO4
FeOH+ + H2O = Fe(OH)2 + H+
7) Соль слабого основания (Ni(OH)2) и сильной кислоты (HNO3). Гидролиз по катиону. Среда кислая.
Ni(NO3)2 + H2O = (NiOH)NO3 + HNO3
Ni2+ + H2O = NiOH+ + H+
(NiOH)NO3 + H2O = Ni(OH)2 + HNO3
NiOH+ + H2O = Ni(OH)2 + H+
Во всех случаях гидролиз ступенчатый, идет в 2 стадии, т. е. по 2 ступеням, кроме случая (4) - здесь по 3 ступеням, т. к. фосфорная кислота - 3-основная.
Гидролиз по первой ступени идет значительно сильнее, чем по второй и, тем более, по третьей, поэтому часто записывают гидролиз только по первой ступени.
Гидролиз - обратимый процесс, поэтому во всех уравнениях вместо знака равенства нужен знак обратимости
Объяснение:
2. MnO2
3. WO3
4. Mo2O3
5. MoO
6. TiO2
7. IO
8.Cr2O3
9.Cl2O5
10. WO3
11.SrO
12. BeO
13.B2O3
14. In2O3
15. Ti2O
16. OsO4
17.Sb2O3
18.MnO3
19. CaO
20. V2O5