реакции с образованием составного ядра, это двухстадийный процесс, протекающий при не очень большой кинетической энергии сталкивающихся частиц (примерно до 10 МэВ).
прямые ядерные реакции, проходящие за ядерное время, необходимое для того, чтобы частица пересекла ядро. Главным образом такой механизм проявляется при больших энергиях бомбардирующих частиц.
Если после столкновения сохраняются исходные ядра и частицы и не рождаются новые, то реакция является упругим рассеянием в поле ядерных сил, сопровождается только перераспределением кинетической энергии и импульса частицы и ядра-мишени и называется потенциальным рассеянием.
ВИСНОВКИ: Крохмаль містить два поліцукриди - амілозу й амілопектин, молекули яких побудовані із залишків дицукриду мальтози. В амілозі залишки мальтози сполучені у вигляді ланцюжка, а в амілопектині вони розташовані більш складно. У холодній воді крохмаль не розчиняється, у гарячій воді утворює колоїдний розчин - клейстер. При дії йоду амілоза забарвлюється у синій колір, а амілопектин - у синьо-фіолетовий. Причиною появи забарвлення вважають утворення молекулярних сполук йоду з амілозою й амілопектином. В амілозі ланцюг циклічних залишків глюкози розташований у просторі спіральне і молекули йоду розміщуються у порожнині циліндру у співвідношенні: одна молекула йоду на один залишок глюкози. Сполука має вигляд С6H10О5I2. У довгих молекулах амілози і амілопектину вільні глюкозидні гідроксильні групи розташовані лише на кінцях ланцюга, тобто їх число у молекулі мале. Тому крохмаль не дає чітких реакцій ні з лугом, ні з солями міді. '
Я́дерная реа́кция — процесс превращения атомных ядер, происходящий при их взаимодействии с элементарными частицами, гамма-квантами и друг с другом, часто приводящий к выделению колоссальной энергии.
Объяснение: