Відповіді на запитання:
2. За розчинністю у воді основи поділяють на:
а) розчинні, або луги (наприклад, Ва(ОН)2)
б) нерозчинні (наприклад, АgОН)
Фізичні властивості основ
За нормальних умов усі луги — тверді речовини білого кольору, не мають запаху, милкі на дотик, їдкі, роз’їдають шкіру, тканини, папір та інші матеріали. За цю властивість "роз'їдати" їх називають їдкими лугами. Так, натрій гідроксид NaOH — має тривіальну назву - їдкий натр, а калій гідроксид КОН — їдке калі.
Так, як луги роз'їдають шкіру, тканини та інші речовини, їх не можна брати руками (спричиняють опіки), а тільки пінцетом. Якщо ж розчин лугу все ж таки потрапив на шкіру, необхідно відразу ж змити його великою кількістю води, аж доки щезне відчуття милкості, а потім нейтралізувати розчином борної кислоти Н3ВО3.
Слово «луг» походить від так званого милкого настою попелу, що використовувався для прання.
Нерозчинні основи — тверді, здебільшого кристалічні, речовини різного кольору без запаху, не милкі на дотик. Так, купрум(ІІ) гідроксид Сu(ОН)2 має блакитний із зеленкуватим відтінком колір, ферум(ІІІ) гідроксид Fe(OH)3 — бурий, a Fe(OH)2 — блідо-зеленкуватий, майже білий.
3. а) розчинні, або луги:
NaOH- натрій гідроксид
КОН - калій гідрксид
Са(ОН)2 - кальцій гідроксид
б) нерозчинні:
Си(ОН)2 - купрум(ІІ) гідроксид
Fe(OH)3 - ферум(ІІІ) гідроксид
Fe(OH)2 - ферум(ІІ) гідроксид
Завдання 1 та 4 ти робиш самостійно, бо там потрібно повторити, вивчити та переписати:)
Квант (нем. Quant, лат. quantum – қанша) – 1) табиғаты дискретті (үзілісті) физикалық шаманың мүмкін болатын өзгеруінің ең кіші мөлшері; 2) әсер кванты – негізгі физикалық тұрақтылардың бірі; 3) қандай да бір физикалық өрістің қасиетін тасушы бөлшек. (мысалы, электрмагниттік өрістің кванты – фотон, дыбыс тербелістері өрісінің кванты – фонон).[1]
Ғылымға квант термині алғаш рет 1900 жылы ғалым Макс Планктың кванттық теория бойынша алғашқы зерттеу жұмысы арқылы енген. Ол сәулелік энергияның үздіксіз шығатындығы туралы классикалық физика түсінігіне қайшы келетін батыл гипотеза ұсынды. Абсолют қара дене жылулық сәулелерді үздіксіз шығара да, жұта да алмайды, олар тек үзікті үлес - квант түрінде ғана шығарады немесе жұтады. Сәуле арқылы тарайтын немесе жұтылатын бір үлес энергия квант деп аталатындығы белгілі болды. Сондықтан 1900 жылдан бастап «кванттық физика» атты физикалық концепция дүниеге келді.
1
H2S --> 2H(+) + S(2-)
NaOH --> Na(+) + OH(-)
K2SO4 --> 2K(+) + SO4(2-)
2
4P + 5O2 --> 2P2O5
P2O5 + 3H2O --> 2H3PO4
2H3PO4 + 6K --> 2K3PO4 + 3H2
3
а) 3BaCl2 + 2Na3PO4 --> 6NaCl + Ba3(PO4)2
3Ba(2+) + 6Cl(-) + 6Na(+) + 2PO4(3-) --> 6Na(+) + 6Cl(-) + Ba3(PO4)2
3Ba(2+) + 2PO4(3-) --> Ba3(PO4)2
4
m(примесей)=ω*40=0,05*40=2 грамма
m(Zn)=40-2=38 грамм
n(Zn)=38/65≈0,6 моль
Zn + H2SO4 --> ZnSO4 + H2
n(H2)≈0,6моль
V(H2)=0,6*22,4≈13,44 литров