Хімічні, фізичні й експлуатаційні властивості поліетилену залежать віх густини й молекулярної маси полімеру. Тому вони різні для різних видів поліетилену. Приміром, поліетилен з розгалуженим ланцюгом - м'якший за поліетилен з нерозгалуженими молекулами. Плівки з поліетилену низького тиску твердіші й щільніші, ніж з поліетилену високого тиску. Вони більш міцні, а їхня проникність значно нижча. Надвисокомолекулярний поліетилен із відносною молекулярною масою понад 1 000 000 має підвищені експлуатаційні властивості. Температурний інтервал його використання від -260 до +120 °С. Він має низький коефіцієнт тертя, високу зносостійкість, стійкість до розтріскування, хімічно стійкий у найагресивніших середовищах.
2NO + O2 = 2NO2 N(+2)⇒N(+4)
у кислорода степень окисления (далее с.о.) почти всегда -2. значит чтобы уравнять -2 до 0 в 1-м случае нужна с.о. азота +2, а во втором - +4. Получаем: 2N(+2)O(-2) + O2(0*2) = 2N(+4)O2(-2*2)
N2 + 2H2 = 2NH3 N(0)⇒(-3)
молекула азота электронейтральна, а значит с.о. азота 0. у водорода с.о. почти всегда +1, а дальше считаем: N2(0) + 2H2(0) = 2N(-3)H3(+1)
4HNO3 = 4NO2 + O2 + 2H2O N(+5)⇒N(+4)
зная что молекула в сумме нейтральна, что с.о. кислорода -2 и что с.о. водорода +1, получаем: H(+)N(+5)O3(-2*3) = 4N(+4)O2(-2*2) + O2(0*2) + 2H2(+1*2)O(-2)
фух, вроде верно