Фотосинтез - процес утворення органічних сполук із неорганічних речовин із використанням енергії сонячного світла.
У світловій фазі фотосинтезу утворюються макроергічні фосфатні зв'язки під час синтезу АТФ із АДФ і неорганічного фосфату. Крім того, утворюється молекулярний кисень (Оксиген), який виділяється в атмосферу. Атомарний водень (Гідроген) бере участь в утворенні вуглеводів у темновій фазі фотосинтезу.
Сумарне рівняння фотосинтезу можна записати у такому вигляді:
6СО 2 + 6H 2O -> С 6Н 12О 6+ 60 2
Продуктивністю фотосинтезу називають масу синтезованої за 1 год. глюкози на 1 м 2 листкової поверхні. Цей показник зростає з підвищенням (до певної межі) освітленості. вологості повітря, температури і вмісту СО 2, залежить від довжини хвилі світла.
2СО + 0 2- 2Н 20 + 2S + 272 кДж
оксиды ЭО2 в высшей степени могут создаваться из элементов IV-a группы периодической системы, потому что у них на внешнем энергетическом уровне 4 электрона. Отдавая их, элементы приобретают степень окисления + 4. В третьем периоде этот элемент силиций (кремний Si).
строение атома:+14Si 1s2 2s2 2p6 3s2 3p2
Объяснение:
атом кремния имеет три энергетических уровня. На первом размещены 2s-электрона, на втором – 2s- и 6p-электронов. На третьем (внешнем) энергетическом уровне – 2s- и 2p-электрона. Отдавая электроны внешнего уровня, кремний может создавать химические связи, проявляя степень окисления +2 или +4.