3. Якісна реакція: поява синього забарвлення із спиртовим розчином йоду.
хим.власт. целюлоза:
1. Гідроліз:
а) під дією ферментів в організмі;
б) під дією кислот в лабораторії.
2. Горіння:
(С6Н10О5)n + nО2 → nН2О + nСО2.
3. Термічний розклад: без доступу повітря на метанол, ацетон, оцтову кислоту.
сахароза:
Сахаро́за, іноді цукро́за , також буряковий цукор, тростинний цукор, α-D-глюкопіранозил-β-D-фруктофуранозид, С12Н22О11 — важливий дисахарид. Білий, без запаху, кристалічний порошок з солодким смаком. Найвідоміший і широко застосовується у харчовій промисловості(цукор). Молекула сахарози складається із залишків молекул глюкози і фруктози.
Дуже поширена у природі — синтезується у клітинах усіх зелених рослин і нагромаджується в стеблах, насінні, плодах і коренях рослин. Вміст її в цукровому буряку складає 15-22 %, в цукровій тростині — 12-15 %. Ці рослини є основними джерелами отримання цукрози, звідси виникли і її назви — тростинний цукор і буряковий цукор. Її багато в кленовому і пальмовому соку, в кукурудзі — 1,4-1,8 %, картоплі — 0,6, цибулі — 6,5, моркві — 3,5, дині — 5,9, персиках і абрикосах — 6,0, апельсинах — 3,5, винограді — 0,5 %. Міститься в соку берези та деяких фруктах.
Термін «цукроза» було вперше застосовано в 1857 році англійським хіміком Вільямом Міллером
Рассказ о газообразных соединениях фосфора, и прежде всего о фосфине, наверное, стоило бы начать со слов: «мерцающий свет, появляющийся на болотах (знаменитые « огни») — результат самопроизвольного воспламенения фосфина». ну а следующее определение — уже энциклопедического толка: «фосфин, или фосфористый водород (ph3) — это бесцветный газ с неприятным запахом (гниющей рыбы, чеснока или промышленного карбида), ядовит, образуется при восстановлении эфиров фосфорной кислоты, преимущественно в анаэробных условиях, т. е. без доступа кислорода». силаны (кремневодороды, гидриды кремния) — соединения кремния с водородом общей формулы sinh2n+2. силаны воспламеняются на воздухе, si2н6 взрывается при контакте с воздухом. наиболее термически устойчивым является моносилан (энергия связи si—h 364 кдж/моль) силаны чрезвычайно легко окисляются. моносилан в присутствии кислорода окисляется со вспышкой даже при температуре жидкого воздуха. в зависимости от условий реакции, продуктом окисления является либо sio2, либо промежуточные вещества: {\displaystyle {\mathsf {sih_{4}+2o_{2}\rightarrow sio_{2}+2h_{2}o}}} {\displaystyle {\mathsf {sih_{4}+2o_{2}\rightarrow sio_{2}+2h_{2}o}}} δho298 = –1357 кдж силаны являются хорошими восстановителями, они переводят кмnо4 в mno2, hg(ii) в hg(i), fe(iii) в fe(ii) и т. д. силаны устойчивы в нейтральной и кислой средах, но легко гидролизуются даже в присутствии малейших следов он−-ионов: {\displaystyle {\mathsf {sih_{4}+4oh^{-}\rightarrow sio_{4}^{4-}+4h_{2}\uparrow }}} {\displaystyle {\mathsf {sih_{4}+4oh^{-}\rightarrow sio_{4}^{4-}+4h_{2}\uparrow }}} {\displaystyle {\mathsf {sih_{4}+2h_{2}o\rightarrow sio_{2}+4h_{2}\uparrow }}} {\displaystyle {\mathsf {sih_{4}+2h_{2}o\rightarrow sio_{2}+4h_{2}\uparrow }}} {\displaystyle {\mathsf {sih_{4}+2naoh+h_{2}o\rightarrow na_{2}sio_{3}+4h_{2}\uparrow }}} {\displaystyle {\mathsf {sih_{4}+2naoh+h_{2}o\rightarrow na_{2}sio_{3}+4h_{2}\uparrow }}} реакция протекает количественно и может использоваться для количественного определения силана. под действием щелочи возможно также расщепление связи si—si: {\displaystyle {\mathsf {si_{2}h_{6}+6h_{2}o\rightarrow 3sio_{2}+9h_{2}\uparrow }}} {\displaystyle {\mathsf {si_{2}h_{6}+6h_{2}o\rightarrow 3sio_{2}+9h_{2}\uparrow }}} с галогенами силаны реагируют со взрывом, при низких температурах образуются галогениды кремния. критическая точка моносилана достигается примерно при –4 °c и давлении 50 атм.
Крохмаль
Целюлоза
( С6Н10О5)n
Физичні властивості крохмалу:
Білий порошок, не розчинний у воді, набрякає у гарячій воді, утворюючи колоїдні розчини.
Физичні властивості целюлоза::
Волокниста речовина, не розчинна у воді, стійка до розчинів кислот, лугів й слабких окиснювачів. Обвуглюється концентрованою Н2SO4.
хим.властывости крох:
1. Повний гідоліз (кислотний):
(С6Н10О5)n (крохмаль) → (С6Н10О5)n (декстрини) → С12Н22О11 (мальтоза) → С6Н12О6 (глюкоза)
2. Ферментативний гідроліз
(С6Н10О5)n + Н2О → С2Н5ОН + 2СО2
3. Якісна реакція: поява синього забарвлення із спиртовим розчином йоду.
хим.власт. целюлоза:
1. Гідроліз:
а) під дією ферментів в організмі;
б) під дією кислот в лабораторії.
2. Горіння:
(С6Н10О5)n + nО2 → nН2О + nСО2.
3. Термічний розклад: без доступу повітря на метанол, ацетон, оцтову кислоту.
сахароза:
Сахаро́за, іноді цукро́за , також буряковий цукор, тростинний цукор, α-D-глюкопіранозил-β-D-фруктофуранозид, С12Н22О11 — важливий дисахарид. Білий, без запаху, кристалічний порошок з солодким смаком. Найвідоміший і широко застосовується у харчовій промисловості(цукор). Молекула сахарози складається із залишків молекул глюкози і фруктози.
Дуже поширена у природі — синтезується у клітинах усіх зелених рослин і нагромаджується в стеблах, насінні, плодах і коренях рослин. Вміст її в цукровому буряку складає 15-22 %, в цукровій тростині — 12-15 %. Ці рослини є основними джерелами отримання цукрози, звідси виникли і її назви — тростинний цукор і буряковий цукор. Її багато в кленовому і пальмовому соку, в кукурудзі — 1,4-1,8 %, картоплі — 0,6, цибулі — 6,5, моркві — 3,5, дині — 5,9, персиках і абрикосах — 6,0, апельсинах — 3,5, винограді — 0,5 %. Міститься в соку берези та деяких фруктах.
Термін «цукроза» було вперше застосовано в 1857 році англійським хіміком Вільямом Міллером
Объяснение: