Так у хлора стабильны 2 изотопа: Cl-35 (его в земной коре около 75,5%) и Cl-37 (его в земной коре около 24,5%). То есть все стабильные атомы хлора в природе - это атомы Cl-35 и атомы Cl-37.
Относительную атомную массу хлора, которая указана в таблице Менделеева рассчитывают, используя относительные атомные массы его стабильных изотопов:
A(Cl)=35*0.755+37*0.245=35,49
На самом деле, точность атомной массы зависит от точности определения содержания изотопов в земной коре, но значения в любом случае получаются дробные.
Объяснение:
Для того, щоб визначити наявність кислоти або лугу у водному розчині, можна скористатися індикатором. При надлишку катіонів водню H+ (H3O+), тобто в кислому середовищі, фіолетовий лакмус і помаранчевий метилоранж беруть червону забарвлення. При надлишку гідроксид-іонів OH–, тобто у лужному середовищі, фіолетовий лакмус прийме синє забарвлення, помаранчевий метилоранж — жовту, а безбарвний фенолфталеїн — малинове.
Якісною реакцією на сульфат-іон SO42– є реакція утворення осаду BaSO4, не розчинної в кислотах. Тому для визначення сірчаної кислоти, розчинних сульфатів і гидросульфатов використовують реактив, що містить іони барію Ba2+, наприклад хлорид барію BaCl2. Ознакою реакції є випадання кристалічного осаду білого кольору BaSO4, не розчинної в кислотах:
H2SO4 + BaCl2 = BaSO4↓ + 2HCl
SO42– + Ba2+ = BaSO4↓
Для визначення хлорид-іонів Cl– (соляної кислоти і розчинних хлоридів) використовують реактив, що містить іони срібла Ag+, наприклад нітрат срібла Agno 3. Ознакою реакції є випадання сирнистого осаду білого кольору AgCl, не розчинної в кислотах:
HCl + Agno 3 = AgCl↓ + HNO3
Cl– + Ag+ = AgCl↓
Для визначення бромоводородной і иодоводородной кислот, їх солей: бромідів та йодидів можна також використовувати реактив, що містить іони срібла Ag+ (Agno 3). У разі бромідів гається утворення сирнистого осаду світло-жовтого кольору AgBr, а в разі йодидів — сирнистого осаду інтенсивно-жовтого кольору AgI. Обидва осаду не розчиняються в кислотах:
HBr + Agno 3 = AgBr↓ + HNO3
Br– + Ag+ = AgBr↓