(стисло):
Дитина, мати, бабуся. Родина, рід. Це ті одвічні поняття, без котрих і життя — не життя. У далекому селі живе бабуся. Повиростали діти, розлетілися світами. А вона одна, живе спогадами. І яка ж радість, коли приїжджає (якимось, мабуть, попутним транспортом) онука! Нащебече бабусі про свої студентські новини, про те, як зайняті на роботі тато й мама, поїсть бабусиних пиріжків, поп'є свіжого молочка від сусідської корови та й помахає ручкою: треба їхати, хоч на бензовозі, бо коли ще щось буде... Поспіхом забула черевички які перевзувалася. Бабусі — дорога згадка. Торкнулася старенька черевичків, що ще ніби зберігали тепло милих ніжок, і заснула щасливо. А над нею — "зорі-жаровички" й останній горіховий листок. Ця зворушлива поезія закликає: любіть своїх рідних, не забувайте стареньких!
Запишем уравнение:
2HNO3 + CaO = Ca(NO3)2+ H2O
Найдем молярную массу азотной кислоты:
М(HNO3) = 1+28+48=77г/моль
Ищем количество вещества азотной кислоты:
n=m/M
n = 12,6/77 = 0,16 моль
Найдем массу соли:
0,16*11,2= 1,792. Разделим это число на 2 (так как прореагировало 2 моль кислоты, а получили 1 моль соли):
1,792/2= 0,896г
ответ: 0,896 г.