Чарують і захоплюють поезії видатного українського поета Максима Тадейовича Рильського. На мою думку, найголовніше місце в його багатогранній творчості посідає тема людини і природи. У кожному рядку ніби відбувається їх єднання. Автор доводить, що людина і природа нероздільні.
У роздумах про життя поет доходить висновку, що людина не може існувати без природи, особливо наголошує на людському відчутті краси.
В одному з віршів М. Рильський зображає дівчат, які працюють на винограднику і співають народну пісню "На городі верба рясна..."
Вони співають голосно і строго, Щоб тепло й працю вилити в одно...
Разом з ними співає все довкола, навіть сивовусий бригадир — "скупий у мові, суворий в ділі" і журавлі, які високо летять над тими дівчатами. У цьому вірші поет змальовує любов до всього земного. Відбувається поєднання праці, людини і природи.
Сповнений жадоби звукових вражень, поет уважно вслухається у голоси міської вулиці, у звуки шосе, мелодії степу та лісу. Він почуває себе невіддільною частинкою природи, змальовує своє поєднання з нею.
Ліс зустрів мене як друга
Горлиць теплим воркуванням,
Пізнім дзвоном солов'їним,
Ніжним голосом зозулі,
Вогким одудів гуканням.
Максим Рильський майстерно відтворює звуки природи, тонко розуміє її "мову". Він вплітає в рядки поезії надзвичайні яскрав . Ось, наприклад, у чому він бачить ознаки весни:
Объяснение:
ответ:в)HNO 3
Объяснение: АЗОТНАЯ КИСЛОТА САМАЯ СИЛЬНАЯ ИЗ ЭТХ КИСЛОТ