Життя без знань було б нецікаве і небезпечне.Небезпечне тому,що нас оточують різні речовини,серед яких є отруйні,їдкі,вибухо- і пожежонебезпечні.Не знаючи властивостей таких речовин і правил поводження з ними,виникали б вибухи,пожежі,отруєння і хімічні опіки.Вони і зараз виникають з-за "дефіциту" знань з хімії,а при масовому були б глобальні катастрофи,що в кінці кінців привело б людство до знищення самого себе.А нецікаве тому,що хімія дає крім уже відомих речовин все нові і нові синтетичні речовини,які не зустрічаються в природі.І не треба боятися тих продуктів харчування,в яких штучні речовини,але ідентичні природним,тому що склад речовини сталий(де б ви з вами не взяли воду чи то в Африці,чи то в Америці,то все одно її формула H2O;так само і з тими речовинами).Справа лише в тому чи якісно синтезована речовина,чи не містить вона домішки небезпечних речовин.Навіть добування цукру з буряку-це теж хімічний процес,в одній із стадій якого є обробка вапном(известью),яка є їдкою речовиною.Якщо її неякісно нейтралізувати(це робиться додаванням вуглекислого газу до цукрового сиропу у процесі добування),то при вживанні такого цукру люди отримали б хімічні опіки слизової оболонки органів травної системи.А згадайте скільки нових матеріалів дає хімія,які і замінюють метали,з них виготовляють різні чудові прикраси.А щоб ми робили б без ліків,фарб і т.д. і т.п.І так можна продовжувати і продовжувати...Сподіваюсь,що Ви розвините мою думку і далі самі.Любіть хімію,а вона полюбить Вас!Бажаю успіхів!
Двойственная природа электрона. В основе современной теории строения атома лежат следующие основные положения:
1. Электрон имеет двойственную (корпускулярно волновую) природу. Он может вести себя и как частица, и как волна: подобно частице, электрон обладает определенной массой и зарядом; в то же время движущийся поток электронов проявляет волновые свойства, например характеризуется к дифракции. Длина волны электрона l , и его скорость u связаны соотношением де Бройля:
где m — масса электрона.
2. Для электрона невозможно одновременно точно измерить координату и скорость. Чем точнее мы измеряем скорость, тем больше неопределенность в координате, и наоборот. Математическим выражением принципа неопределенности служит соотношение
ħ / 2,
гдеD x — неопределенность положения координаты,D u — погрешность измерения скорости.
3. Электрон в атоме не движется по определенным траекториям, а может находиться в любой части околоядерного пространства, однако вероятность его нахождения в разных частях этого пространства неодинакова.