М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
даша3464
даша3464
14.03.2020 10:10 •  Химия

Приведите уравнения реакций иллюстрирующих следущую последовательность превращений N2 -> NH3 -> NH4CI -> NACI -> NANO3

👇
Открыть все ответы
Ответ:
tanyaoganesova
tanyaoganesova
14.03.2020
А)
K ⇒K₂O ⇒KOH ⇒K₂CO₃ ⇒CO₂
K⁰+ O₂⁰ ⇒K₂⁺O⁻²
K⁰ -e⁻⇒ K⁺    1      2 восстановитель, процесс окисления
                           2   
O⁰+2e⁻ ⇒O⁻² 2      1 окислитель, процесс восстановления
4K+ O₂ =2K₂O

K₂O  + H₂O= 2KOH

2KOH + H₂CO₃= K₂CO₃ +H₂O
2K⁺ + 2OH⁻ + 2H⁺+CO₃²⁻= 2K⁺+CO₃²⁻ +H₂O
 2OH⁻ + 2H⁺⁻= H₂O малодиссоцированное вещество вода

K₂CO₃ + 2HCl = 2KCl + CO₂+H₂O
2K⁺+CO₃²⁻ + 2H⁺ + 2Cl⁻ = 2K⁺ + 2Cl⁻ + CO₂+H₂O
CO₃²⁻ + 2H⁺  =  CO₂+H₂O оксид углерода(lV)  и вода

б)
Na ⇒ NaOH⇒ Na₂SO₄ ⇒BaSO₄
Na⁰ + H₂⁺O⇒ Na⁺OH + H₂⁰
Na⁰-e⁻ Na⁰ 1  восстановитель, процесс окисления
H⁺ +e⁻ H⁰   1  окислитель, процесс восстановления
2Na + 2H₂O= 2NaOH + H₂

2NaOH + H₂SO₄= Na₂SO₄ + 2H₂O
2Na⁺ +2OH⁻ + 2H⁺ + SO₄²⁻= 2Na⁺+ SO₄²⁻ + 2H₂O
2OH⁻ + 2H⁺ ⁻=  2H₂O  малодиссоцированное вещество вода

Na₂SO₄ + BaCl₂= 2NaCl + BaSO₄
2Na⁺+ SO₄²⁻ + Ba²⁺ +2Cl⁻= 2Na⁺+ 2Cl ⁻+ BaSO₄
 SO₄²⁻ + Ba²⁺ =  BaSO₄ осадок
4,7(91 оценок)
Ответ:
valerijarukavitsona
valerijarukavitsona
14.03.2020

Объяснение:

Був собі чоловік та жінка. Були вони люди заможненькі, усього в їх доволі: і поля, і скотинки, і худоби, і хата простора з садочком і левадою. Послав їм Господь на втіху одного тільки синка — Павлусем звали. Та вже ж і шанували, і пестували вони того одинчика! Не так батько, як мати. І що то вже за мати була! Між матірками — навдивовижу мати! Вже Павлусь був чималий пахолок, а вона ще возилася з ним, як з маненькою дитинкою. Було власними руками годує його, а він, телепень, тільки глита та, як той пуцьвіринок, знов рот роззявлює. Усю зиму й осінь з хати не випустить: "Не ходи, синку,— каже,— холодно, змерзнеш, та ще, крий боже, занедужаєш, то я й умру, не діжду, поки ти й одужаєш". Прийде весна або літо — знов не пуска: "Не ходи, синку: душно, сонце напече головку, голова болітиме". Цілісінький рік не дасть йому порога переступити, хіба у неділю поведе до церкви та за ним і не молиться, та обома руками за його й держиться, щоб хто не то що штовхнув, а й не доторкнувся б. Деколи, як обридне йому стояти, то такий галас підійме на всю церкву, буцім з його чортяка лика дере. "Ходім, мамо, додому,— хлипа,— їсти хочу!" То мати і веде його додому, не діждавшись кінця служби і благословенія. Як кладе його спати, то сама і стеле, і роздягає, і хрестить, і ще й котка співає, неначе над годовичком. Часом батько, дивлячись на се юродство, стане гримати на жінку і похвалятись, що він Павлуся віддасть у школу до дяка аж у друге село. Так куди!.. І не кажи... Така з неї добра і покірна жінка, а як дійде діло до її Павлуся, то як скажена стане: і очі витріщить, і запіниться, і за ніж хапається; крий боже, що виробляє!.. Кажу ж вам, що й між матерями навдивовижу була мати.

Доріс Павлусь до парубка. Так його вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки. Та од чого б їм і пошерхнуть? Зроду не то щоб ціп або косу у руках подержав,— не взявся й за лопату, щоб одгребти сніг од порога, або за віник, щоб вимести хату. Було старий і стане доказувать жінці:

— На яку радість ми його вигодували? Який з його хазяїн буде? Що з ним станеться, як ми помремо?.. Останеться він на світі, мов сліпий без поводатаря!

— Е, чоловіче,— одкаже жінка,— як бог милосердний пошле йому щастя, то без нас житиме ще лучче, як теперечки!

Уже Павлусеві минув і двадцятий, вже б він і на вечорниці пішов, так мати не пуска.

— Не ходи туди, синку,— каже,— на вечорницях збираються самі п’яниці та розбишаки; там тебе обидять, віку тобі збавлять. Почекай трошки — я сама знайду тобі дівчину, саму найкращу на всьому світі, саму роботящу, вона буде тебе і годувать, і зодягать, і доглядать як рідна мати.

Так не привів же їй бог оженити сина. Раз вночі розвередувавсь Павлусь, як на живіт кричить: "Меду та й меду!" У старих на ту пору не було меду. Що тут на світі робити?.. Устала мати, накинула на себе свитину, не схотіла будить наймичку і сама метнулась по селу шукати того меду. А на той час піднялась фуга, що не то що уночі, а вдень не побачила б світу божого. Бігала, сердешна, бігала од хати до хати (у кого й є, та каже нема: не хочеться уставать) та якось уже випросила у попа. За один цільничок обіщала бузівка подарувати. Трохи не замерзла, та таки принесла, і що ж?.. Павлусеві вже не до меду; заснув манесенький — ніяк його і не розбуркаєш. Так через той-то мед занедужала небога та й вмерла. За нею вслід і батько ноги простяг, а наш Павлусь і не схаменувся, як зоставсь круглим сиротою.

4,5(79 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Химия
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ