Внастоящее время общепринята мицеллярная теория строения коллоидной частицы, созданнаяи развитая А.В. Думским, П.Н. Песковым, С.М. Липатовыми др.
Согласно этой теории золь состоит из мицелл и дисперсионной среды с растворенными в ней веществами, которую называют
интермицеллярной жидкостью. Мицелла в целом электрически нейтральна.
Мицелла состоит из агрегата (твердой фазы), на поверхности которого адсорбируются из дисперсионной среды потенциалопределяющие ионы и незначительное количество противоионов, образуя адсорбционный слой. Агрегат вместе с потенциалопределяющими ионами образует ядро.
Комплекс ядра с адсорбционными ионами называется коллоидной частицей, или гранулой. Противоионы окружают частицу диффузным слоем.
Потенциалопределяющими ионами обычно являются ионы, входящие в состав ядра (если в растворе имеется их избыток), или родственные ионы. То, какие ионы будут потенциалопределяющими, регулируется правилом Панета — Фаянса, которое формулируется следующим образом: на поверхности агрегата пред-почтительно адсорбируются ионы достраивать кристаллическую решетку данного вещества и находящиеся в избытке или образующие с ионами, входящими в состав кристаллической решетки, малорастворимые соединения.
Відповідь:
1. Наливати рідину в пробірку слід по її стінці, тримаючи пробірку під невеликим кутом.
2.Рівень рідини в пробірці не повинен перевищувати 2 см.
3. На столі пробірки розташовують у спеціальних штативах.
4. Якщо при виконанні досліду пробірку тримають у руках, то роблять це у верхній її частині трьома пальцями.
5. Перемішування рідин у пробірці: а — правильне: б - неправильне.
6. За змінами у пробірц гають збоку (а), у жодному разі не заглядаючи в отвір (б).
7. Залах виявляють, спрямовуючи долонею повітря над отвором пробірки в напрямку до себе.
8. У пробіркотримачі пробірку закріплюють у верхній частині.
9. Аби запобігти розтріскуванню скла, спершу обережно нагрівають усю пробірку, а потім лише ту її частину, де містяться речовини. Для нагрівання використовують верхню частину полум'я.
10. При наливанні у пробірку кількох речовин загальний об'єм рідини не повинен перевищувати 1/3 її об'єму.
11. Під час виконання дослідів пробірку розташовують отвором від себе й інших учнів.
12. Після завершення нагрівання слід дочекатися, доки пробірка охолоне, а тоді вже її мити. Миють пробірки спеціальними йоржами.
13.Основним нагрівним приладом шкільного хімічного кабінету є спиртівка.
Пояснення: