ответ:
теории кислот и оснований — совокупность - представлений, описывающих природу и свойства кислот и оснований. все они вводят определения кислот и оснований — двух классов веществ, реагирующих между собой. теории — предсказание продуктов реакции между кислотой и основанием и возможности её протекания, для чего используются количественные характеристики силы кислоты и основания. различия между теориями лежат в определениях кислот и оснований, характеристики их силы и, как следствие — в правилах предсказания продуктов реакции между ними. все они имеют свою область применимости, каковые области частично пересекаются.
кислотно-основные взаимодействия чрезвычайно распространены в природе и находят широкое применение в научной и производственной практике. теоретические представления о кислотах и основаниях имеют важное значение в формировании всех концептуальных систем и оказывают разностороннее влияние на развитие многих теоретических концепций во всех основных дисциплинах.
на основе современной теории кислот и оснований разработаны такие разделы наук, как водных и неводных растворов электролитов, рн-метрия в неводных средах, гомо- и гетерогенный кислотно-основный катализ, теория функций кислотности и многие другие.
Объяснение:
Целюлоза не розчиняється у воді і діетиловому ефірі і етиловому спирті. Вона не розщеплюється під дією розбавлених кислот, стійка до дії лугів і слабких окисників. При обробці на холоді концентрованою сірчаною кислотою целюлоза розчиняється в ній, утворюючи в'язкий розчин. Якщо цей розчин вилити в надлишок води, виділяється білий пластевидний продукт, так званий амілоїд, що являє собою частково гідролізовану целюлозу. Він схожий з крохмалем за реакцією з йодом (синє забарвлення; целюлоза не дає цієї реакції). Якщо непроклеєний папір опустити на короткий час в концентровану сірчану кислоту і потім терміново промити, то амілоїд, що утвориться, склеїть волокна паперу, роблячи його щільнішим та міцнішим. Так виготовляється пергаментний папір.
Під дією концентрованих розчинів мінеральних кислот і підігріву целюлоза піддається гідролізу, кінцевим продуктом якого є глюкоза.