Визначення методу навчання багато в чому повторює вже розглянуту нами дефініцію методу дослідження. Метод навчання (від грецького metodos – буквально: шлях до чого-небудь) – це упорядкована діяльність педагога і що врахуються, направлена на досягнення заданої мети навчання. Під методами навчання (дидактичними методами) часто розуміють сукупність шляхів, засобів досягнення мети, вирішення задач освіти. В педагогічній літературі поняття методу інколи відносять тільки до діяльності педагога або до діяльності учнів. В першому випадку доречно говорити про методи викладання. А в другому – про методи учіння. Якщо ж ідеться про спільну роботу вчителя і учнів, то тут, певно, виявляються методи навчання.
В структурі методів навчання виділяються прийоми. Прийом – це елемент методу, його складова, разова діяльність, окремий крок в реалізації методу або модифікація методу в тому випадку, коли метод невеликий пообсягу або простий по структурі.
Метод – складне, багатомірне, багатоякісне утворення.
Распределение электронов обеих связей — углерод-водородной и углерод-углеродной — одинаково и имеет цилиндрическую симметрию относительно линии, связывающейатомные ядра (рис. 4.1); благодаря такому сходству по форме связи имеют одинаковое название — -связи (сигма-связи).
В этане углы и длины углерод-водородных связей должны быть такими же, как в метане, т. е. приблизительно 109,5° (1,911 рад) и соответственно. Такая структура этана полностью подтверждена методомдифракции электронов и спектральными исследованиями; соответствующие измерения дали следующие значения для молекулыэтана (рис. 4.2): углы связей 109,5° (1,911); длина связи ( и длина связи )
2.Галогенирование алканов – реакция замещения одного или более атомов водорода в молекуле алкана на галоген. Продукты реакции называют галогеналканами или галогенопроизводными алканов. Реакция алканов с хлором и бромом идет на свету или при нагревании.
3. По типу разрыва химической органические реакции подразделяют на радикальные и ионные.
При радикальных реакциях происходит гомолитический разрыв общей электронной пары ,образующей связь . При этом образуются свободные радикалы имеющие неспаренный электрон .
В ионных реакциях происходит гетеролитический разрыв связи . Образуются две частицы :нуклеофил (+) и электрофил (-)