Объяснение:
1. Наливаємо у дві пробірки по 1 мл розчину етанової кислоти.
У першу додаємо декілька крапель розчину лакмусу. Колір лакмусу змінився на червоний.
Рівняння електролітичної дисоціації оцтової кислоти.
СН3СООН ↔ СН3СОО - + Н+
Етанова кислота виявляє кислотні властивості й у водному розчині дисоціює з утворенням йонів Гідрогену, змінюючи забарвлення індикаторів.
Нейтралізуємо кислоту розчином лугу. Лакмус набув кольору нейтрального середовища (став фіолетовим).
Рівняння реакції :
CH3COOH + NaOH = CH3COONa + H2O
Дана реакція є реакцією нейтралізації. Індикатор набув кольору нейтрального середовища.
У другу пробірку насипаємо трохи порошку магнію . Виділення бульбашок газу.
Рівняння реакції :
2CH3COOH + Mg = (CH3COO)2Mg + H2↑
Ознакою перебігу реакції є поява газу. Активні метали витісняють водень з розчину етанової кислоти.
2. Наливаємо у дві пробірки по 1 мл розчину оцтової кислоти.
У першу пробірку додємо трохи порошкоподібного магній оксиду. Розчинення порошку, розчин стає прозорим.
Рівняння реакції :
2CH3COOH + MgO = (CH3COO)2Mg + H2O
Ознакою перебігу реакції є розчинення осаду. Етанова кислота взаємодіє з основними оксидами.
У другу пробірку додаємо натрій карбонату. Виділення бульбашок вуглекислого газу.
Рівняння реакції :
2CH3COOH + Na2CO3 = 2CH3COONa + H2O + CO2↑
Ознакою перебігу реакції є виділення газу. Етанова кислота витісняє більш слабшу карбонатну кислоту з її солей.
ВИСНОВОК: подібність властивостей органічних і неорганічних кислот, характеризують такі властивості етанової кислоти:
- змінює колір індикаторів;
- реагує з металами, що стоять у ряді активності металів до водню;
- реагує з основними оксидами;
- реагує з солями слабших за неї кислот (наприклад, з карбонатами).
Хи́мия (от араб. کيمياء, произошедшего, предположительно, от египетского слова Кемет (транслит. егип. Kmt) (чёрный), откуда возникло также название Египта, чернозёма и свинца — Та-Кемет — «чёрная земля» (егип. tA-kmt)[1][2][3]; другие возможные варианты: др.-греч. χυμος — „сок“, „эссенция“, „влага“, „вкус“, др.-греч. χυμα — „сплав (металлов)“, „литьё“, „поток“, др.-греч. χυμευσις — „смешивание“) — одна из важнейших и обширных областей естествознания, наука, изучающая вещества, также их состав и строение, их свойствах, зависящих от состава и строения, их превращениях, ведущих к изменению состава — химических реакциях, а также о законах и закономерностях, которым эти превращения подчиняются. Поскольку все вещества состоят из атомов, которые благодаря химическим связям формировать молекулы, то химия занимается, прежде всего, рассмотрением перечисленных выше задач на атомно-молекулярном уровне, то есть на уровне химических элементов и их соединений. Химия имеет немало связей с физикой и биологией, по сути граница между ними условна[4], а пограничные области изучаются квантовой химией, химической физикой, физической химией, геохимией, биохимией и другими науки