властивості. бензол — безбарвна, летка, вогненебезпечна рідина з характерним запахом. у воді практично не розчиняється. горить дуже кіптявим полум’ям. пара бензолу з повітрям утворює вибухову суміш. рідкий бензол і пара бен золу отруйні. за звичайних умов більшість ароматичних вуглеводнів також являють собою безбарвні рідини, нерозчинні у воді, з характерним запахом.
за хімічними властивостями бензол та інші ароматичні вуглеводні відрізняються від насичених і ненасичених вуглеводнів. найбільш характерні для них реакції заміщення атомів гідрогену бензольного ядра. вони відбуваються легше, ніж у насичених вуглеводнів. таким способом добувають багато органічних сполук. так, при взаємодії бензолу з бромом (за наявності каталізатора febr3) відбувається заміщення атома водню атомом брому: бромбензол — безбарвна рідина, не розчинна у воді. при іншому каталізаторі можна всі атоми гідрогену у бензолі замістити галогеном. це відбувається, наприклад, коли пропускати у бензол хлор за наявності каталізатора — хлориду алюмінію: знаю правильно или нет)
вклад бутлерова в
а.м. бутлеров — создатель теории строения вещества (так называемой «структурной теории»), положившей начало синтетическому образованию новых органических соединений и лежащей в основе современной органической .
в 1858 году открыл новый способ синтеза йодистого метилена и выполнил серию работ, связанных с получением его производных.
синтезировал диацетат метилена, получил продукт его омыления — полимер формальдегида, а на основе последнего в 1861 году впервые получил гексаметилентетрамин (уротропин) и сахаристое вещество «метиленитан», то есть осуществил первый полный синтез сахаристого вещества
Масса 1 электрона = 1.66*10^-24/1840 = 9.022*10^-28 г;
Объяснение:
1 г электронов — это 1/9.022*10^-28 = 1.1084*10^27 электронов или 1.1084*10^27/6.02*10^23 = 1841.196 моль;
63.55 г меди содержат 29 моль электронов, т.о. 1 г электронов содержится в меди массой 63.55*(1841.196/29) = 4034.76 г или 4.035 кг