· зрозуміти роль каталізаторів;
· наводити приклади і пояснювати суть реакцій розкладу;
· дізнатись про збирання газів
Щоб проводити у хімічній лабораторії досліди з киснем, його добувають із деяких оксигеновмісних речовин. Як саме це роблять, ви дізнаєтесь з параграфа.
ПОНЯТТЯ ПРО КАТАЛІЗАТОР. У шкільній хімічній лабораторії кисень добувають а розчину гідроген пероксиду H2О2 більш відомого вам під медичною назвою перекис водню. Вже при кімнатній температурі він починає розкладатися з виділенням кисню. Для прискорення реакції додають невелику кількість манґан(ІV) оксиду МnO2 — твердої, нерозчинної у воді речовини чорного кольору. Під час реакції манґан (ІV) оксид не витрачається, але його наявність значно прискорює хімічну реакцію. Речовини такої дії дістали назву каталізатори.
Каталізаторами називають речовини, які прискорюють хімічні реакції інших речовин, але при цьому самі не витрачаються і не входять до складу утворених продуктів реакції. Тому їхні формули не пишуть ні в лівій, ні в правій частині рівнянь хімічних реакцій.
Каталізатори використовують не лише у лабораторіях, а й на хімічних заводах для виробництва різних речовин. Багато каталізаторів міститься в організмі людини. Вони мають загальну назву ферменти. За участю ферментів відбуваються тисячі хімічних реакцій, що забезпечують перетворення речовин та енергії, тобто життєдіяльність організмів.
Існують також речовини, які, навпаки, не прискорюють, а сповільнюють реакції інших речовин і теж при цьому не витрачаються. Їх називають інгібітори. Каталізатори та інгібітори — речовини багаторазової д ЗБИРАННЯ КИСНЮ ТА ІНШИХ ГАЗІВ. Існує два збирання газоподібних речовин: витісненням води (мал. 84а) та витісненням повітря (мал. 84б, в). Важливо завчасно продумувати, яким з них доцільно скористатися у конкретному випадку.
У алюминия достаточно большая теплопроводность, именно поэтому сам металл быстро нагревается (пример: алюминиевая ложка в горячем супе).
Но при этом высокая удельная теплоемкость (920, а у стали, для сравнения, 460). То есть нужно больше тепла, чтобы на опр. кол-во градусов нагреть определенное кол-во вещества алюминия, чем у той же стали. То есть мы можем нагреть быстро алюминий, но он быстро остынет, так как любой быстрогреющийся материал быстро остывает (только если не перешел в другое агрегатное состояние, не стал жидким, например). А чтобы эффект держался долго, нужно достаточно долго и упорно его нагревать.