Ечть опркделенные правила: Например уислород часто имеет чтепенть окисления -2 за исключением В Na2O2 H2O2 BaO2 они называютс перокчидвми там степень окисление кислорода равно -1 в соединениии OF2 Степень окичление кислорода равно +2 в O2F2 равно+1 в супероксиде K2O чтепень окисление уислорода - 0,5 Степень окислени водорода часто +1 за исключением в гидридах LiH SiH4 BH3 NaH tam stepen okisleniya vodoroda ravno-1 Степень окисление металлоа всегда положительный и жавичит от валентности напримкр степень оеисления калия вседа +1 положительный из за того что он металл и у него постояянаая валентность 1. Сумма степеней окисление всегда раванануля , аесли ион то зарял иона есть одна подсказка если соединение например состоит из трех элементов то первые два положительные а последний имкет отрицательгый степень окисления наприер H2SO4 водород имеет степень окисления всегла +1 из за того что два атома водорода степень оеислениееводорода становится +1 сера по подсказке первые два положительнык и он полодиьельным будет и м и сожно так определить все нматаллы чачто положительные за исклюяеникм в оксидах сера имеет переменную валентность по этлму эго остаыляем в конец кислород имеет 4 атома поэтому степнь окисления будет -8 2+х+(-8)=0 х= 6 х это степенб окисления серы
1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і електроноакцепторних замісників на кислотність. 2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот. 3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації. 4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції. 5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій. 1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів.. 2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот. 3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення. 4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про перекисне окиснення ліпідів. 5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни, фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди. 6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти. Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова. Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом. Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним:
