Оксиды: СО2(оксид углерода), SO3(оксид серы 6), ZnO(оксид цинка), HgO(оксид ртути), Na2O(оксид натрия)
Соли: MgCl2(хлорид магния), Fe2(SO4)3(сульфат железа), Ag(NO3)(нитрат серебра), CaCO3(карбонат кальция), PbS(сульфид свинца 2), CuSO4(сульфат меди 2), K2SiO3(силикат калия)
Гидроксиды: Mg(OH)2( гидроксид магния), BaOH2(гидроксид бария), LiOH(гидроксид лития), Al(OH)3(гидроксид алюминия)
Кислоты: HNO3(азотная кислота), Н3PO4(фосфорная/ортофосфорная кислота), H2SO3(сернистая кислота), H2CO3(угольная кислота)
При утворенні хімічного зв’язку атоми прагнуть до того, щоб на їхзовнішньому енергетичному рівні було два або вісім (октет) електронів.Цього можна досягти декількома . Найпоширеніший з нихполягає в об’єднанні неспарених електронів у спільні електронні пари,приналежні одночасно обом атомам. Так кожний атом Гідрогену приутворенні молекули водню буде намагатися притягнути на свою електрон-ну оболонку додатковий електрон і таким чином отримати електроннуконфігурації інертного газу. Під час взаємного притягнення ядер атомівта електронних оболонок дві s-орбіталі атомів Гідрогену перекриваютьсяі в місці перекривання утворюється підвищена електронна густина
m(al)чист=200*(1-0.02)=196(g)
4al+3o2=2al2o3
n(Al)=196/27=7.26(mol)
n(O2)=5.445mol
V(O2)=5.455*22.4=121.968(L)