Чтобы дописать уравнение реакции нужно определить её тип (обмен, замещение, соединение, разложение).
1)Если это обмен то в левой части уравнения будут два сложных вещества, например Na(OH)+BaSO4-> в правой части такого уравнения будет Na2SO4+Ва(ОН)2, то есть натрий и барий обменялись своими частями
2)Если это замещение, то в левой части будет одно сложное вещество и одно простое, например Na2SO4+Zn->, в правой части будет ZnSO4+Na, то есть натрий заменился на цинк
3)Если это соединение, то в левой части будут два простых вещества, например P+O2->..., в правой части будет P2O5, то есть фосфор и кислород соединились
4)Если это разложение, то в левой части будет одно сложное вещество, например Н2SiO3->..., а в правой Н2О+SiO2, то есть сложно вещество раскладывается на два других простых или сложных вещества.
Теперь касаемо коэффициентов, рассмотрим на примере уравнения Na(OH)+BaSO4->Na2SO4 + Ba(OH)2, в этом уравнении коэффициенты не расставлены, а расставляя их, мы как бы уравниваем две части уравнения, то есть Na был Na2 стал, значит спереди Na(OH) ставим 2, получается 2Na(OH), всё натрий уравняли, смотрим дальше Ва был один и остался один, ничего не ставим, SO4 было одно и осталось одно, ОН было одно стало два, но поставив двойку перед Na(OH) мы автомат вмести с натрием добавили 2 ещё и к ОН, всё, уравняли уравнение, там есть ещё много нюансов, но в сообщении всё не уместить.
Объяснение:
Реакції з галогенами Редагувати
Алкени вступають у реакції електрофільного приєднання з галогенами. Із хлором та бромом вони реагують наступним чином:
Фтор є більш хімічно активним і тому реагує також із зв'язками С–Н і С–С, результуючи суміш різних флуорорганічних сполук. З йодом алкени реагують важко.
Реакції з галогеноводнями Редагувати
Також вступають у реакцію з водними розчинами галогеноводнів:
Ця реакція теж іде у два кроки:
Спочатку протон приєднується до молекули алкену, утворюючи карбокатіон;
Карбокатіоновий інтермедіат реагує з галогенід-йоном, утворюючи кінцевий продукт:
Регіоселективність цієї реакції визначається правилом Марковникова; тобто, з двох можливих регіоізомерв переважно утворюється той, де атом галогену зв'язаний з тим атомом вуглецю, що має більше зв'язків C–C, бо саме в цій позиції відбувається краща стабілізаціякарбокатіонового інтермедіату.
У присутності органічних пероксидів приєднання галогеноводнів призводить до утворення анти-марковниковського продукту:
1. Спочатку бромоводень розпадається на радикали:
{\displaystyle {\ce {HBr ->[ROOR] H{.}+ Br{.{\displaystyle {\ce {HBr ->[ROOR] H{.}+ Br{.
2. Радикал брома, що утворився, приєднується до алкену, утворюючи карборадикал:
{\displaystyle {\ce {CH3-CH-CH2 + Br{.}->[ROOR] CH3-CH^{.}-CH2-Br}}}{\displaystyle {\ce {CH3-CH-CH2 + Br{.}->[ROOR] CH3-CH^{.}-CH2-Br}}}
3. Цей карборадикал взаємодіє з новою молекулою бромоводню:
{\displaystyle {\ce {CH3-CH^{.}-CH2-Br + HBr ->[ROOR] CH3-CH2-CH2-Br + Br{.{\displaystyle {\ce {CH3-CH^{.}-CH2-Br + HBr ->[ROOR] CH3-CH2-CH2-Br + Br{.
Радикал брому, який утворився, взаємодіє з новою молекулою алкену і цикл повторюється; такі реакції називаються ланцюговими.
Каталітичне відновлення воднем Редагувати
При взаємодії алкенів з воднем у присутності деяких d-елементів (напр. нікель, паладій або платина) утворюються алкани:
{\displaystyle {\ce {R-CH=CH-R + H2 ->[Ni] R-CH2-CH2-R}}}{\displaystyle {\ce {R-CH=CH-R + H2 ->[Ni] R-CH2-CH2-R}}}
Реакції з водою Редагувати
Реакції алкенів з водою відбуваються в кислотному середовищі (зазвичай, це розбавлені розчини сульфатної або нітратної кислоти):
{\displaystyle {\ce {H2C-CH=CH2 + H2O ->[H+] H3C-CH(OH)-CH3}}}{\displaystyle {\ce {H2C-CH=CH2 + H2O ->[H+] H3C-CH(OH)-CH3}}}
Механізм реакції ідентичний до механізму реакції з галогеноводнями й також переважно результує марковниковські продукти:
{\displaystyle {\ce {H2C=CH-CH3 + H+ -> H3C-CH+-CH3}}}{\displaystyle {\ce {H2C=CH-CH3 + H+ -> H3C-CH+-CH3}}}
{\displaystyle {\ce {CH3-CH+-CH3 + H2O -> CH3-CH(O+H2)-CH3}}}{\displaystyle {\ce {CH3-CH+-CH3 + H2O -> CH3-CH(O+H2)-CH3}}}
{\displaystyle {\ce {CH3-CH(O+H2)-CH3 -> CH3-CH(OH)-CH3 + H+}}}{\displaystyle {\ce {CH3-CH(O+H2)-CH3 -> CH3-CH(OH)-CH3 + H+}}}
Реакції з сульфатною кислотою Редагувати
Алкени вступають у реакцію із сульфатною кислотою з утворенням сульфокислот:
{\displaystyle {\ce {CH2=CH2 + H2SO4 -> CH3-CH2-O-S(O)2OH}}}{\displaystyle {\ce {CH2=CH2 + H2SO4 -> CH3-CH2-O-S(O)2OH}}}
Окиснення Редагувати
Окиснення перманганатом калію Редагувати
При окисненні алкенів гарячим розчином перманганату калію (альтернативно можуть бути використані нітратна кислота або дихромат калію) відбувається розрив подвійного зв'язку; продуктами реакції є альдегід/кетон і карбонова кислота:
{\displaystyle {\ce {CH3-C(CH3)=CH-CH3 ->[KMnO_4][\Delta] CH3-C(O)CH3 + HOOC-CH3}}}{\displaystyle {\ce {CH3-C(CH3)=CH-CH3 ->[KMnO_4][\Delta] CH3-C(O)CH3 + HOOC-CH3}}}
У випадку термінальних алкенів замістьт кислоти утворюється діоксид вуглецю:
{\displaystyle {\ce {R-CH=CH2 ->[KMnO_4][\Delta] R-CHO + CO2 + H2O}}}{\displaystyle {\ce {R-CH=CH2 ->[KMnO_4][\Delta] R-CHO + CO2 + H2O}}}
У цій реакції фіолетовий перманганат перетворюється на бурий нерозчинний оксид марганцю(IV), тому окиснення перманганатом може бути застосоване як якісна реакція на подвійний зв'язок.
Окиснення можно зупинити на стадії віцінального діолу, якщо використовувати холодний розчин перманганату калію:
{\displaystyle {\ce {R-HC=CH-R ->[KMnO_4] R-HC(OH)-CH(OH)-R}}}{\displaystyle {\ce {R-HC=CH-R ->[KMnO_4] R-HC(OH)-CH(OH)-R}}}
Однак, більш надійним є застосування тетраоксиду осмію.
Віцінальне син-дигідроксилювання Редагувати
Окиснення перманганатом можно зупинити на стадії віцінального діолу, якщо використовувати холодний розчин перманганату калію:
{\displaystyle {\ce {R-HC=CH-R ->[KMnO_4] R-HC(OH)-CH(OH)-R}}}{\displaystyle {\ce {R-HC=CH-R ->[KMnO_4] R-HC(OH)-CH(OH)-R}}}
Однак, більш надійним є застосування тетраоксиду осмію:
{\displaystyle {\ce {R2C=CR2 ->[1. OsO_4, THF, 25^oC][2. NaHSO_3] R2C(OH)-C(OH)R2}}}{\displaystyle {\ce {R2C=CR2 ->[1. OsO_4, THF, 25^oC][2. NaHSO_3] R2C(OH)-C(OH)R2}}}
Докладніше: Дигідроксилювання
Озоноліз Редагувати
Окиснення озоном призводить до розриву подвійного зв'язку й утворення озонідів. При подальшому відновленні озонідів утворюються альдегід та/або кетон, по яким можна визначити алкен.