Аминокисло́ты (аминокарбо́новые кисло́ты; АМК) — органические соединения, в молекуле которых одновременно содержатся карбоксильныеи аминные группы. Основные химические элементы аминокислот — это углерод (C), водород (H), кислород (O), и азот (N), хотя другие элементы также встречаются в радикале определенных аминокислот. Известны около 500 встречающихся в природе аминокислот (хотя только 20 используются в генетическом коде). Аминокислоты могут рассматриваться как производные карбоновых кислот, в которых один или несколько атомовводорода заменены на аминогруппы.
Объяснение:
Если неправильно извени больше не знаю
Амфотерні свойства амінокислот проявляються в реакціях, де вони можуть виступати як кислоти або луги, тобто вони можуть приймати або віддавати протони (H+). Проявлення амфотерних властивостей амінокислот зумовлене наявністю в їх структурі карбоксильної групи (-COOH) і аміногрупи (-NH2), які можуть піддаватися протонному зміщенню. Ось декілька прикладів реакцій, в яких проявляються амфотерні властивості амінокислот:
1. Протонування карбоксильної групи: Амінокислота може взаємодіяти з кислотою, приймаючи протон на карбоксильній групі. Наприклад, гліцин (Gly) може протонуватися з утворенням іону гліцинію (+NH3-CH2-COOH).
2. Протонування аміногрупи: Амінокислота може взаємодіяти з лугом, віддаючи протон з аміногрупи. Наприклад, лізин (Lys) може втрачати протон з аміногрупи при реакції з лугом, утворюючи іон лізину (-NH2-CH2-CH2-CH2-CH2-CH2-COOH).
3. Зворотна деамінувальна реакція: Деякі амінокислоти можуть втрачати аміногрупу і утворювати кетогрупу. Наприклад, серин (Ser) може піддаватися деамінуванню з утворенням пірувату.
4. Амфотерний гідроліз: Амінокислоти можуть піддаватися гідролізу під дією кислот або лугів. При цьому карбоксильна група може реагувати з лугами, а аміногрупа - з кислотами.
Це лише кілька прикладів реакцій
, де амфотерні свойства амінокислот проявляються. Кожна амінокислота може мати свої специфічні реакції та проявляти амфотерні властивості в різних умовах.