М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Strellerts
Strellerts
03.08.2022 00:25 •  Химия

Вреакции взаимодействия 9г алюминия с кислородом выделяется 273,5 кдж теплоты.определите кол-во теплоты,которое выделится при окислении 3 моль алюминия.

👇
Ответ:
antonshv313p012l5
antonshv313p012l5
03.08.2022
4Al+3O2=2Al2O3
n(Al)=9/27=0.3 моль
количество теплоты 273,5 кДж выделилось при взаимодействии 0,3 моль алюминия.
при 3 моль количество теплоты будет равно: 273.5*10=2735 кДж
я умножила на 10, т.к. 0.3 моль меньше 3 моль в 10 раз.
4,8(5 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:

ответ:

i. алканы (предельные углеводороды, парафины)

алканы – алифатические (ациклические) предельные углеводороды, в которых атомы углерода связаны между собой простыми (одинарными) связями в неразветвленные или разветвленные цепи.

алканы – название предельных углеводородов по международной номенклатуре.  

парафины– сложившееся название, отражающее свойства этих соединений (от лат. parrum affinis – имеющий мало сродства, малоактивный).  

предельными, или насыщенными, эти углеводороды называют в связи с полным насыщением углеродной цепи атомами водорода.

простейшие представители алканов:

формулы алканов

модели молекул:

модели молекул  

модели молекул

при сравнении этих соединений видно, что они отличаются друг от друга на группу -сн2- (метилен). добавляя к пропану еще одну группу -сн2-, получим бутан с4н10, затем алканы с5н12, с6н14 и т.д.

теперь можно вывести общую формулу алканов. число атомов углерода в ряду алканов примем за n, тогда число атомов водорода составит величину 2n+2. следовательно, состав алканов соответствует общей формуле cnh2n+2.  

поэтому часто используется такое определение:

алканы — углеводороды, состав которых выражается общей формулой cnh2n+2, где n – число атомов углерода.

ii. строение алканов

строение (порядок соединения атомов в молекулах) простейших алканов – метана, этана и пропана – показывают их структурные формулы. из этих формул видно, что в алканах имеются два типа связей:  

с–с и с–н.

связь с–с является ковалентной неполярной. связь с–н - ковалентная слабополярная, т.к. углерод и водород близки по электроотрицательности (2.5 - для углерода и 2.1 - для водорода). образование ковалентных связей в алканах за счет общих электронных пар атомов углерода и водорода можно показать с электронных формул:

электронные формулы

электронные и структурные формулы отражают строение, но не представления о пространственном строении молекул, которое существенно влияет на свойства вещества.

пространственное строение, т.е. взаимное расположение атомов молекулы в пространстве, зависит от направленности атомных орбиталей (ао) этих атомов. в углеводородах главную роль играет пространственная ориентация атомных орбиталей углерода, поскольку сферическая 1s-ао атома водорода лишена определенной направленности.

пространственное расположение ао углерода в свою очередь зависит от типа его гибридизации. насыщенный атом углерода в алканах связан с четырьмя другими атомами. следовательно, его состояние соответствует sp3-гибридизации. в этом случае каждая из четырех sp3-гибридных ао углерода участвует в осевом (σ-) перекрывании с s-ао водорода или с sp3-ао другого атома углерода, образуя σ-связи с-н или с-с.

связи   с-н и с-с

четыре σ-связи углерода направлены в пространстве под углом 109о28', что соответствует наименьшему отталкиванию электронов. поэтому молекула простейшего представителя алканов – метана сн4 – имеет форму тетраэдра, в центре которого находится атом углерода, а в вершинах – атомы водорода:

тетрадрическое строение метана

валентный угол н-с-н равен 109о28'. пространственное строение метана можно показать с объемных (масштабных) и шаростержневых моделей.

модели молекулы метана  

для записи удобно использовать пространственную () формулу.

построение формулы

в молекуле следующего гомолога – этана с2н6 – два тетраэдрических sp3-атома углерода образуют более сложную пространственную конструкцию:

молекула этана

для молекул алканов, содержащих свыше 2-х атомов углерода, характерны изогнутые формы. это можно показать на примере н-бутана   или н-пентана:

пентан

iii. изомерия алканов.

изомерия – явление существования соединений, которые имеют одинаковый состав (одинаковую молекулярную формулу), но разное строение. такие соединения называются изомерами.

1. различия в порядке соединения атомов в молекулах (т.е. в строении) приводят к структурной изомерии. строение структурных изомеров отражается структурными формулами. в ряду алканов структурная изомерия проявляется при содержании в цепи 4-х и более атомов углерода, т.е. начиная с бутана с4н10.  

структурные изомеры - соединения одинакового состава, отличающиеся порядком связывания атомов, т.е. строением молекул.

причиной проявления структурной изомерии в ряду алканов являетсяспособность атомов углерода образовывать цепи различного строения.этот вид структурной изомерии называется изомерией углеродного скелета.

например, алкан состава c4h10 может существовать в виде двух структурных изомеров:

изомеры состава с4н10 (2765 байт)

а алкан с5н12 – в виде трех структурных изомеров,отличающихся строением углеродной цепи:

4,5(32 оценок)
Ответ:
 Розпад електролітів на іони під час розчинення у воді або розплавлення називається електролітичною дисоціацією. Розглянемо розчинення у воді такої, наприклад, іонної сполуки, як хлорид натрію. Іони постійно здійснюють невеликі теплові коливання, але удержуються у вузлах кристалічної решітки, оскільки притягуються протилежно зарядженими іонами. Як відомо, в молекулі води, зв'язки між атомами водню і атомом кисню ковалентні, полярні. Електронні пари, що зв'язують атоми зміщені від атому водню до атома кисню. Тому на атомах водню зосереджений частковий позитивний заряд, а на атомі кисню - негативний. Зв'язки кожного атома водню з киснем у молекулі води утворюють між собою, тому центри позитивний і негативних зарядів у молекулі не збігаються. Якщо врахувати лише взаємну перпендикулярність осей електронних хмар, утворених р-електр. атомів, то кут між зв'язками, що розглядаються становить 900 . Насправді такий кут 1050 . Одна з причин збільшення кута - взаємне відштовхування однойменно заряджених атомів водню один від одного. Полярну молекулу води зображають у вигляді диполя, позначаючи заряди на полюсах знаками "+" і "-". Коли кристал сам занурюють у воду, молекули води притягуються до іонів на поверхні кристала до позитивно заряджених іонів - своїми негативними полюсами, а до негативно заряджених іонів - позитивними полюсами. Якщо іон відривається від поверхні кристала, він являється оточеним молекулами води, які притягуються до нього. Ці молекули води утворюють гідратну оболонку іона, що складається з 5 - 7, а то й більшої кількості молекул. Іон оточений гідратною оболонкою називається гідратованим. Отже, розчинення у воді твердої речовини з іонною кристалічною решіткою супроводжується виділенням теплоти в тому випадку, коли сума енергії гідратації всіх іонів у кристалі більша від енергії, необхідної для розривання зв'язків між іонами. Властивості їхні помітно відрізняються від властивостей гідратованих іонів. У безводному сульфаті міді CuSO4 негідровані іони Cu2+ i SO4 2 - - безбарвні, але від розчинення солі у воді іони Cu2+ гідратуються і забарвлюють в голубий колір. Воду, яка виходить з кристалів, називають кристалізаційною водою, а речовини, що містять кристалізаційну воду, називають кристалогідратами. Поведінку електролітів у водному розчині вперше пояснив у 1887 році шведський вчений С. Арреніус. Розроблена ним теорія дістала назву "теорія електролітичної дисоціації". Після винаходу в 1800 р. гальванічно-го елемента італійцем А. Вольта вчені різних країн почали поглиблено вивчати хімічну дію електричного струму. Англійці В. Нікольсон і Н. Карлейль здійснили електроліз води, англієць Г. Деві у 1803 р. одержав лужні та лужно-земельні метали (К, Na, Ba,Са, амальгами) електролізом розплавлених лугів і солей. У 1830 р. англієць М. Фарадей відкрив закони електролізу. Він увів терміни,які й зараз широко вживаються (катод і анод, електроліт і неелектроліт,йон, катіон і аніон, електрохімічнийеквівалент). Катодом він називав негативно заряджений електрод, анодом — позитивно заряджений електрод, електролітами — речовини, якs розкладаються електричним струмомна йони. Однак останнє визначен-ня було помилковим. Катіонами та аніонами він вважав йони, які роз- ряджаються на катоді й аноді.Швед С. Арреніус у результаті екс- периментальних досліджень розробив теорію електролітичної дисоціа- ції, за що йому в 1903 р. було присуджено Нобелівську премію. Він довів,що розклад речовин у розчині на йони відбувається й без дії електричного струму. У цей жчас Д. І. Менделєєв сформулював гідратну теорію розчинів, згідно з якою під час розчинення речовин відбувається сольватація — поєднання молекул розчиненої речовин з молекулами розчинника, унаслідок чого утворюють-ся сольвати (у водних розчинах — гідрати). На 
4,4(43 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Химия
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ