Тума́н — атмосферне явище, що полягає у скупченні продуктів конденсації водяної пари (дрібних крапель води, кристалів льоду або їхньої суміші), застиглих у повітрі безпосередньо над земною поверхнею, у приземному шарі атмосфери[1][2]. Туман викликає помутніння повітря, що зменшує горизонтальну видимість до 1 км і менше[1].
Туман у Молодогвардійську (Україна, Луганська область)
Тумани з водяних крапель ігаються головним чином за температури повітря вище −20 °C, але можуть траплятися навіть за температури нижче −40 °C. За температури нижче −20 °C переважають крижані тумани[3]. У горах тумани неможливо відрізнити від хмар, тому про явище туманів мовлять стосовно рівнинних територій[2].
Тумани в населених пунктах бувають частіше, ніж поза ними. Цьому сприяє підвищений уміст гігроскопічних ядер конденсації (пилу, кіптяви тощо) в міському повітрі.
1) Бромирование метана происходит при температуре выше 200⁰С по стадиям:
CH₄ + Br₂ → CH₃Br + HBr (образуется бромметан и бромистый водород)
CH₃Br + Br₂ → CH₂Br₂ + HBr (образуется дибромметан и бромистый водород)
CH₂Br₂ + Br₂ → CHBr₃ + HBr (образуется трибромметан и бромистый водород)
CHBr₃ + Br₂ → CBr₄ + HBr (образуется тетрабромметан и бромистый водород)
2) Приведено уравнение реакции горения гептана:
C₇H₁₆ + 11 O₂ → 7CO₂ + 8H₂O
3) Расщепление (крекинг) пропана при температуре выше 500⁰С:
C₃H₈ → CH₄ + C₂H₄ (образуются метан и этилен)
Cl(+5) + 6e = Cl(-)/1/окислитель, восстановился
Fe(+2) - 1e = Fe(+3)/6/восстановитель, окислился