Американському поету Г. В. Лонгфелло у «Пісні про Гайявату» вдалося створити образ мудрого вождя, що володіє надприродною силою, яку він використовує на благо свого народу.
Великий Дух Гітчі Маніто — Життя Владика, який накреслив путь рікам і напустив у них риби, дав індіанцям землю й населив її тваринами. Він любить представників усіх індіанських племен. Для нього усі вони – його ТВОРІННЯ, яким він дарує не лише усі природні багатства, але й писемність. Розуміючи, що між різними племенами палає непримирима ворожнеча й звіряча лють, він покладає на Гайявату місію встановлення миру й злагоди. За для цього він скликає усі племена на велику раду, щоб викурили вони Люльку Згоди й, нарешті, поразумілися. Звертаючись до своїх дітей, Гітчі Маніто, закликає усі народи жити по-братськи у єдиній спільноті. Саме в цьому проявляється велика любовь і турбота Владики Світу про людей. Він запевняє, що ворожнеча й руйнація - це безсилля, це шлях у нікуди.
Він закликає усі народи до примирення заради продовження життя, взаємної підтримки й розвитку.
Объяснение:
В данном случае, метилпропилкетон дает "йодоформную пробу", а диэтилкетон ее не дает.
СН3СОС3Н7 + I2 + KOH = C3H7COOK + KI + H2O + CHI3 (уравнение без коэффициентов).
Последнее вещество - CHI3, йодоформ, нерастворим в воде, имеет желтый цвет и характерный резкий узнаваемый запах. По этому веществу и устанавливают различие между метилпропилкетоном и диэтилкетоном (последний в эту реакцию не вступает).