Дослід 1. Дослідіть на вміст крохмалю кефір, домашній сир і томатний сік. Для виявлення крохмалю до досліджуваного зразку слід додати 1–2 краплі розчину йоду.
Яка ознака має свідчити про наявність крохмалю? Утворення сполуки темно-синього кольору.
Чи має міститися крохмаль у досліджених продуктах? У кефірі і домашньому сирі не має міститися крохмаль, бо ці продукти тваринного походження, а крохмаль утворюється в рослинах. У томатному соці може міститися крохмаль.
Дослід 2. Використовуючи універсальний індикатор, визначте значення pH у наявних зразках продуктів (для дослідження винограду з нього слід вичавити сік, а невеликий шматок яблука слід подрібнити).
Яке середовище (кисле, лужне чи нейтральне) у наявних зразках? У молоці середовище нейтральне, а решти зразках — кисле.
Яке середовище має бути в цих зразках? Овочі та фрукти містять органічні кислоти, а молочнокислі продукти (кефір і сир) — молочну кислоту, тому середовище має бути кислим.
Якщо середовище кисле, припустіть, які органічні кислоти містять ці продукти. Органічні кислоти: винна, яблучна, лимонна і молочна.
Дослід 3. Дослідіть на вміст глюкози виноград, яблука, виноградний та апельсиновий соки. Для визначення вмісту глюкози спочатку необхідно добути свіжеосаджений осад купрум (II) гідроксиду взаємодією купрум (II) сульфату з лугом (як ви це робили в лабораторному досліді №12). Потім до осаду додати досліджуваний сік до зникнення осаду.
Чи в усіх зразках має міститися глюкоза? Глюкоза міститься у солодких фруктах і ягодах.
В якому зразку ви виявили наявність глюкози? У винограді.
Результати дослідів оформіть у вигляді таблиці:
Номер
досліду
Продукт
pH зразка,
можливі кислоти
у складі зразка
Наявність
крохмалю
Наявність
глюкози
№2, №3 виноград
pH=4
кисле середовище
(винна, яблучна
кислоти)
— присутня
№2, №3 яблука
pH=3
кисле середовище
(яблучна, винна,
лимонна кислоти)
— відсутня
№2
свіже
молоко
pH=7
нейтральне
середовище
— —
№1, №2 кефір
pH=3
кисле середовище
(молочна кислота)
відсутній —
№1, №2
домашній
сир
pH=5
кисле середовище
(молочна кислота)
відсутній —
№2, №3
виноградний
сік
pH=4
кисле середовище
(винна, яблучна
кислоти)
— відсутня
№2, №3
апельсиновий
сік
pH=3
кисле середовище
(лимонна кислота)
— відсутня
№1, №2 томатний сік
pH=4
кисле середовище
(винна, яблучна,
лимонна кислоти)
присутній —
УЗАГАЛЬНЮЮЧИЙ ВИСНОВОК
1. Якісна реакція — хімічна реакція, що дозволяє виявити певну речовину. Ознакою реакції є: зміна кольору, утворення осаду або виділення газу.
2. Наявність гліцеролу і глюкози визначають за до свіжеосадженого купрум (II) гідроксиду: утворюється сполука яскраво-синього кольору. Наявність крохмалю визначають за до розчину йоду: йод утворює з крохмалем сполуку темно-синього кольору.
3. У будові молекул гліцеролу й глюкози спільним є наявність декількох гідроксильних груп -ОН: трьох в гліцеролі і п'яти в глюкозі.
4. За результатами наших досліджень робимо висновок, що запропоновані харчові продукти є якісними.
Объяснение:
Окси́ди (також застаріле о́кисли) — неорганічні бінарні сполуки, до складу яких входить Оксиген у ступені окиснення −2.[1] В таких сполуках Оксиген може зв'язуватися лише з менш електронегативними елементами, тобто з усіма, окрім флуору (такі сполуки вважаються флуоридами оксигену). Відомі також оксиди інертних газів.Оксиди є найпоширенішими сполуками на Землі: до цього класу належить вода, пісок, вуглекислий газ, оксид алюмінію та оксид заліза, які є основою багатьох мінералів, тощо.З огляду на те, що Оксиген проявляє в оксидах сталий ступінь окиснення −2, їх розподіляють за ступенем окиснення парного елементу. Так, всі оксиди можна поділити на групи: R2О, RO, R2О3, RO2, R2О5, RO3, R2О7 і RO4, де R — відповідний елемент (метал або неметал).Якщо хімічний елемент проявляє сталу валентність і з киснем утворює тільки один оксид, то його називають просто оксидом цього елементу. Наприклад, K2O — оксид калію, CaO — оксид кальцію, Al2O3 — оксид алюмінію і т. д. Якщо ж елемент проявляє змінну валентність і утворює по кілька оксидів, то він може записуватися з додаванням валентності елемента. Наприклад, FeO — оксид заліза(II), Fe2O3 — оксид заліза(III).
Дещо застарілими є варіанти назв, в яких до слова оксид додаються префікси з грецьких числівників, які показують кількість атомів оксигену, що припадають на один атом даного елементу. Наприклад, Cu2O — геміоксид (півоксид) міді, NO — монооксид азоту, Cr2O3 — сесквіоксид (півтораоксид) хрому, TiO2 — діоксид (двооксид) титану, V2O5 — геміпентаоксид (півп'ятиоксид) ванадію, SO3 — триоксид сірки, Cl2O7 — гемігептаоксид хлору, OsO4 — тетраоксид осмію. Більше чотирьох атомів кисню, що припадають на один атом елементу, в нормальних оксидів не буває.
Крім того, деякі оксиди мають ще й особливі, тривіальні назви. Наприклад, діоксид вуглецю CO2 називають вуглекислим газом, діоксид сірки SO2 — сірчистим газом, монооксид вуглецю CO — чадним газом тощо. Більшість оксидів неметалів називають ангідридами відповідних кислот. Наприклад, триоксид сірки SO3 називають сульфатним ангідридом (ангідридом сульфатної кислоти H2SO4), оксид фосфору P2O5 — фосфатним ангідридом (ангідридом фосфатної кислоти H3PO4) і т. д.
Объяснение:
C6H6+Cl2(FeCl3 t)=C6H5Clхлорбензол+HCl замещение, галогенирование, хлорирование