Розчини й сам процес розчинення мають велике значення в природі, у нашому житті, у науці й техніці. Найчастіше ми маємо справу не з чистими речовинами, а із сумішами або розчинами. Вода морів, річок, озер, ґрунтові води, питна вода — це розчини. Повітря — це розчин газів. Більшість мінералів — це тверді розчини. Соки рослин, напої — це розчини. Засвоєння їжі пов'язане з розчиненням поживних речовин. Розчинами є кров, лімфа, ліки, лаки, фарби. Розчини використовуються в промисловості: текстильній, металообробній, фармацевтичній, при виробництві пластмас, синтетичних волокон, мила та ін.
При розчиненні речовин відбувається їхнє подрібнення й розсіювання в об'ємі розчину. У розчині частинки однієї речовини рівномірно розподілені між частинками іншої. Якщо речовина розчинена до рівня молекул, то розчин буде однорідним, прозорим і не буде відстоюватися. Такий розчин є істинним. Наприклад, розчин солі у воді, столовий оцет, розчин цукру. Характерна ознака істинних розчинів — їхня однорідність.
Розчинами називають багатокомпонентні однорідні системи змінного складу.
У розчині завжди містяться розчинник і розчинена речовина.
2СН4 → СН ≡ СН + Н2
1) Находим объём метана в природном газе:
V(CH4) = "фи"*V(пр.газа):100% = 0,85*240 л = 204 л
2) По уравнению реакции, V(C2H2) = 0,5V(CH4) = 0,5*204 л = 102 л (используем закон простых объёмных отношений - следствие из закона Авогадро)
3) Практический объём ацетилена равен:
V(пр)(С2Н2) = "эта"*V(т)(С2Н2) : 100% = 0,6*102 л = 61,2 л