Взаимодействие металла с кислотой. ВНимание! металл должен быть активнее водорода (см ряд активности металлов)
2Na+H2SO4=Na2SO4 + H2
2) Сульфатная кислота - гидрид оксида SO3. Тоесть она уже прореагировала с водой. Реакция пойдет, но это будет просто разбавление раствора с уменьшением концентрации кислоты.
3) Амфотерный оксид будет взаимодействовать с кислотой.
Fe2O3+3H2SO4 = Fe2(SO4)3 + 3H2O
архітектурі. Особливості застосування металу в ХХ ст. і в наш час. Основні переваги металу в архітектурі
Історія металу в архітектурі починалася з використання його естетичних властивостей для одержання декоративно-художніх ефектів. Спочатку він залишався на других ролях, будучи свого роду додатковим елементом в архітектурно-будівельній практиці. Однак неперевершені якості міцності, які визначили широкі конструкційні можливості металу, зробили його одним з основних будівельних матеріалів, здатним з успіхом замінити раніше освоєні людиною.
Асоціативний ряд, що співвідноситься з поняттям "метал", — це технологія, машинність, прогрес, виробництво, індустрія. Істинно високотехнологічний, що вимагає найвищої якості вироблення кожної деталі, філігранної стикування різних поверхонь, метал є уособленням претензійних технологій XXI століття, що повідомляють не тільки досконалість раціональної форми, але високий рівень якості і смаку.
Початки застосування металу в архітектурі
З XVIII століття в будівництві мостів, шпилів, веж, перших промислових будинків почали застосовувати чавун, з якого відливали несущі конструкції колон, арок і ферм. Замість кам'яних і цегельних стовпів стали використовувати чавунні, замість дерев'яних балок, кам'яних і цегельних зводів, особливо з відкриттям промислових в виробництва й обробки чавуна і сталі, — залізні прокатні балки і ферми, незамінні для перекриття великих прольотів.
Найбільший вплив на розвиток конструктивних рішень каркасних будинків зробило проектування і зведення в 1851 році Джозефом Пекстоном для Всесвітньої виставки в Англії Кришталевого палацу. Всі його колони і балки були виконані з чавуну, для перекриттів застосовані залізні ферми з перехресними ґратами. Невеликі площі перетинів металевих елементів дозволили створити суцільне засклення. Уперше використана модульна система, на основі якої стандартизовані всі елементи конструкцій. Будинок був збірно-розбірним. Колосальна споруда довжиною 563 і шириною 124,5 м, яка зайняла площу в 69 тис. кв. м, наочно продемонструвало архітектурні можливості металу.
Металевий каркас стає ключовим фактором розвитку архітектурної форми. Головна його заслуга — звільнення тектоніки стіни від обмежень, пов'язаних з несущою функцією. Це дозволило створювати великі засклені площини фасадів, перейти до вільного гнучкого планування внутрішніх просторів, відкрило можливості нової пластики і колористических характеристик будинків.
Особливості застосування металу в ХХ ст. і в наш час
Визначений спад у розвитку металоконструкцій гався на початку ХХ століття в зв'язку з появою й освоєнням нового штучного матеріалу — залізобетону. Сполучення в ньому властивостей двох матеріалів — бетону і металу принесло нові технологічні можливості, більш економічні рішення. Оскільки залізобетон став найдешевшим, то й одержав масове поширення як конструктивний матеріал, що дозволив перейти на великі прольоти, менші перетини несущого кістяка стосовно традиційних рішень у камені і бетоні. Сьогодні цей напрямок продовжує жити і розвиватися в архітектурі.
Однак вже в 20-і роки минулого століття починається новий період розвитку металоконструкцій, який характеризується становленням сучасних архітектурних форм. Без металу в будівництві сьогодні робити нічого. З ним прийшли нові ідеї, зовсім інші конструктивні, композиційні і естетичні можливості вираження образу, його просторової побудови.
Метал стає формотворним фактором архітектури, особливо в нових типах будинків — сучасних виставочних і спортивних комплексах, вокзалах, торгових центрах, стадіонах, не говорячи вже про транспортне, промислове, цивільне будівництво, що неможливо без використання швидкомонтажних сталевих каркасів.
Основні переваги металу в архітектурі
Метал виступає специфічним засобом архітектурного освоєння простору. Можливість видозміни металу за до розмаїтості його візуальних і фізичних якостей безмежна, що відбивається в багатовіковій традиції його застосування у всіх областях образотворчого мистецтва. І щоразу‚ завдяки цій своїй якості‚ метал бере участь у стилістичних інноваціях.
Поєднуючи в собі багато переваг розповсюджених у будівництві конструкційних матеріалів, метал добре піддається архітектурній організації. Він ріжеться так само легко, як і дерево, але на відміну від нього може приймати будь-яку задану форму. Металеві конструкції є збірними і не тільки не поступаються, але і багато в чому перевершують в індустріальності збірний залізобетон.
Універсальність елементів у сполученні з простотою і надійністю з'єднань роблять їх настільки ж пластичними у формоутворенні, як кладка з дрібнозернистої цегли і монолітний бетон.
Разом з металом прийшла і нова конструктивна система конструкцій, які обгороджують — сендвич-панелі. До слова, у світовій практиці металоконструкції одержали саме широке поширення в архітектурно-будівельній практиці, а обсяг їхнього застосування сьогодні, наприклад у США, складає близько 60%
1. При прибавлении к раствору цитрата избытка известковой воды на холоду осадка не образуется. При нагревании же выпадает хлопьевидный осадок цитрата калия, при охлаждении (в закрытой колбе) вновь растворяющийся.
2. Нагревают 5 мл 1%-ного раствора лимонной кислоты с 1 мл реактива Дениже (5 г окиси ртути растворяют в смеси 20 мл концентрированной серной кислоты и 100 мл воды при нагревании до кипения) и прибавляют несколько капель 2%-ного раствора пер-манганата калия. Жидкость обесцвечивается и выпадает белый кристаллический осадок:
Промытый осадок растворяется в растворе хлорида натрия с образованием хлорида ртути и ацетон-дикарбоновой кислоты, которая с хлоридом железа дает малиново-красное окрашивание. 3. Реакция образования пентабромацетона
К водному раствору лимонной кислоты или цитрата в очень разбавленной серной или азотной кислоте (но не соляной) прибавляют
2-5 капель 0,1 н. раствора перманганата калия и нагревают в течение непродолжительного времени до 30-40° (только не кипятить!). Как только раствор побуреет или помутнеет от незначительного выделения двуокиси марганца, прибавляют 1-2 капли раствора ок-салата аммония и 1 мл 10%-ной серной кислоты, при этом жидкость становится прозрачной. Затем прибавляют несколько капель бромной воды. При этом выделяется кристаллический осадок пента-бромацетона.1
4.Глюкоза даёт синее окрашивание с свежеприготовленным Сu(OH)2. Даёт реакцию серебрянного зеркала с Ag(NH3)2OH/
2na + h2so4 = Na2SO4 + h2
fe +3h2so4 =fe2(so4)3 + 3h2o