Нет кислоты, которая была бы нужнее и применялась бы чаще, чем серная. Главным образом ее применяют в качестве полуфабриката; многочисленные предприятия по производству серной кислоты перерабатывают ее далее в различных процессах.
Почти половину всей производимой в ГДР серной кислоты (это составляет около полумиллиона тонн в год) потребляют две отрасли хозяйства: производство синтетических волокон и суперфосфата. Серная кислота также необходима для получения красителей, взрывчатых веществ, средств для консервирования, ядохимикатов, медикаментов и моющих средств.
Почти всем предприятиям металлургической и горнодобывающей промышленности серная кислота необходима для обогащения руд. В промышленности концентрированную серную кислоту используют для сушки газов (нам это также известно из лабораторных опытов), а из нефти с серной кислоты можно удалить примеси. Наконец, серная кислота служит электролитом в свинцовых аккумуляторах.
Не случайно перспективные планы развития химической промышленности каждой страны предусматривают увеличение производства серной кислоты и числа требующихся для этого многочисленных установок.
В настоящее время серную кислоту получают на 13 предприятиях ГДР. Самыми известными среди них являются химический комбинат в Биттерфельде, предприятия по производству серной кислоты и суперфосфата в Косвиге, завод а Магдебурге, свннцовоплавильный завод во Фрайберге комбинат им. Вильгельма. Пика в Малсфельде и, наконец, предприятия по производству искусственных волокон и искусственного шелка в Шварце и Премнине. В республике работают три установки, построенные польскими специалистами. Производство серной кислоты на душу населения составляет в ГДР более 60 кг в год
Таким же можна розділити суміші води та жиру. Тільки на відміну від частин м’якоті, жир не «піде на дно», а спливе на поверхню, тому що має меншу, ніж вода, густину.
б – фільтрування. Розділення суміші крейди та води. Приготовану суміш крейди і води пропустимо крізь фільтр – щільний матеріал зі спеціального паперу чи тканини. Ми побачимо, що вода проникає через фільтр у посудину-приймач, а часточки нерозчиненої крейди залишаються на фільтрі. Фільтром може бути шар чистого піску або вати. У містах на водоочисних станціях застосовують саме піщані фільтри. Щоб забезпечити високу якість водопровідної води, жителі міста все частіше використовують побутові водоочисні фільтри.
б – випаровування. Якщо пропустити суміш води і кухонної солі крізь паперовий фільтр, можна побачити, що сіль на фільтрі не залишилася. Отже, якщо речовина добре розчиняється у воді, то відстоювання і фільтрування не підходять для виділення її з розчину з водою. Для цього існує випаровування. Треба капнути невелику кількість суміші води і кухонної солі на скло й почати нагрівати його, доки вся вода не випарується. Після випаровування води на склі залишається пляма білого кольору. Це і є кухонна сіль.
Як відомо, речовини бувають простими і складними, чистими та сумішами. А ще речовини поділяються на органічні та неорганічні. У тілах живої природи утворюються речовини, молекули яких складаються з дуже великої кількості атомів різних хімічних елементів. Ці речовини називають органічними. До них належать білки, жири та вуглеводи. Тіла неживої природи утворені з неорганічних речовин, наприклад: вода, кисень, пісок, алюміній, залізо, кухонна сіль. Молекули більшої частини неорганічних речовин, що зустрічаються в природі, мають у своєму складі невелику кількість атомів різних елементів.
До складу всіх органічних речовин обов’язково входять атоми Карбону. Окрім Карбону, органічні речовини мають у своєму складі атоми Гідрогену, Оксигену, Нітрогену та деяких інших хімічних елементів. Речовини, що не містять атоми Карбону, належать до неорганічних. Але бувають винятки: вуглекислий газ, питна сода, хоча й містять Карбон, також належать до неорганічних речовин.
Існування живої природи було б неможливе без органічних речовин: вуглеводів, жирів, білків. Бо вуглеводи та жири відіграють в організмі людини і тварини роль палива, що витрачається на роботу, яку вони виконують. Без білків живі істоти не можуть рости, розвиватися і мати потомство. Весь навколишній світ, за винятком гірських порід та води, – це переважно органічні речовини.