На 5 уровне 3 электрона -- у индия На 6 уровне 4 электрона -- у свинца это у свинца на 6 уровне 4 электрона, он находится в 6 периоде, значит имеет 6 энергетических уровней и в IV - группе А подгруппе -- то есть 4 электрона на последнем уровне.
1. 2NaNO3 = 2NaNO2 + O2 n (O2) = V (O2) / Vm = 33,6 / 22,4 = 1,5 моль n (NaNO3) = 2* n(O2) = 2*1,5 = 3 моль m NaNO3 = n*M (NaNO3) = 3*85 = 255 г w (NaNO3) = m NaNO3 / m смеси = 255/400= 0,6375= 63,75% Массовая доля примесей = 100%-63,75%= 36,25% 2.CaCO3 = CaO + CO2 Найдём массу чистого известняка, если массовая доля примесей 16%, значит, массовая доля чистого известняка = 100%-16% = 84% m чистого известняка = m известняка * w чистого известняка = 119*0,84 = 99,96 г = 100 г n CO2 = n CaCO3 = m CaCO3 / M CaCO3 = 100 / 100 = 1 моль V CO2 = n CO2 * Vm = 1 * 22,4 = 22,4 л
1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і електроноакцепторних замісників на кислотність. 2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот. 3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації. 4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції. 5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій. 1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів.. 2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот. 3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення. 4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про перекисне окиснення ліпідів. 5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни, фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди. 6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти. Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова. Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом. Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним:
На 6 уровне 4 электрона -- у свинца
это у свинца на 6 уровне 4 электрона, он находится в 6 периоде, значит имеет 6 энергетических уровней и в IV - группе А подгруппе -- то есть 4 электрона на последнем уровне.